Текст песни
Чи люблять тебе ті, що засинають поруч з тобою? Чим тривожать твій спокій і чи вірно оберігають твій сон? Я блукаю поміж стін сирої кімнати, я вбираю морок і холод збираю твоїх ворогів. Хто самотній, ніколи не зможе втратити, хто вірить ніколи не позбудеться віри. Якщо обернешся, не забуть забрати коми чи впасти в кому, якщо не в змозі забути головного, якщо не в змозі поставити крапок над і.
Шукай правду у кожному випадковому погляді, виношуй ніжність, як цноту ранкових берегів. Наша розмова мов переливання крові, наша розмова, як сповідь, де не соромишся гріхів. Випити б і приспати всі кровотечі, вилікувати хронічне отруєння наших взаємних заражень, зберегти у пам’яті минулі інтимні зіткнення та докази нашого святого зречення і згадувати весну, і чекати легких бризів самотніх морів.
Чи люблять тебе ті, що засинають поруч з тобою? Чи шукаєш в їх очах своє відображення? Чи мають значення наші минулі зізнання? Чи знаходиш відлуння із колись сказаних слів? Не згадуй мене в чужих обіймах, не шукай притулку своїм хвилюванням. Я далі пишу вірші, в яких тебе більше немає, ковтаю смуток і невпинно ставлю питання: чому ти вже так далеко, коли досі так близько?
Чи люблять тебе ті, що засинають поруч з тобою? Чим заслужили твою вірність і що спільного у ваших світів? Не видавай їм наших секретів. Зраджуй мені, але не нам колишнім. Ламай рамки і вигадуй нові релігії, порушуй закони і запалюй серцеві конфлікти, тільки залишайся для мене безкарно-невинною, нестримно-бажаною, невловимо-близькою. Невпинно апелюю до твоєї відвертості, невгамовно схиляю тебе до правди. Я маю право дізнатись, ти повинна мені сказати: чи люблять тебе ті, котрі тебе майже не знають, чи люблять так сильно, як той, про кого ти більше не згадуєш?
Перевод песни
Do those who fall asleep near you love you? What is your anxiety and is it true that your dream is safe? I wander between the walls of the damp room, I absorb the darkness and the cold gather your enemies. Who is lonely can never lose whoever believes will never lose faith. If you turn around, don't forget to pick up commas or fall into a coma if you can't forget the main one, if you can't put points over and.
Seek the truth in every casual look, bear tenderness like the virtue of the morning shores. Our conversation is like blood transfusion, our conversation is like a confession where you are not ashamed of your sins. To drink and sleep all the bleeding, to cure the chronic poisoning of our mutual infections, to preserve the past intimate encounters and evidences of our holy renunciation and to remember the spring, and to wait for the light breezes of the lonely seas.
Do those who fall asleep near you love you? Are you looking for a reflection in their eyes? Do our past confessions matter? Do you find echoes of the words you have ever said? Do not mention me in the arms of others, do not seek refuge with your excitement. I continue to write poetry that you are no longer in, and I sorrow and I constantly ask the question: why are you so far away when you are still so close?
Do those who fall asleep near you love you? What have your faithfulness deserved and what has it got in your world? Don't give them our secrets. Rejoice me, but not our former. Break the frame and invent new religions, break the laws and ignite heart conflicts, just stay with me with impunity, innocently desirable, elusively close. I constantly appeal to your frankness, I relentlessly persuade you to the truth. I have a right to know, you have to tell me: do those who do not know you almost love you, or do you love as much as the one you do not mention anymore?
Смотрите также: