Текст песни Іван Байдак - Рольові Ігри
- Исполнитель: Іван Байдак
- Название песни: Рольові Ігри
- Дата добавления: 19.11.2020 | 23:44:03
- Просмотров: 180
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Це світ невдах, приречених на успіх. Світ боягузів, які корчать з себе героїв. Світ романтиків, котрі з усіх сил переконують у своєму цинізмі.Це самотній світ скупчення адаптованих інтровертів.
Ера пофігізму, а не свободи!!!
Вони постійно хворіють, постійно бігають, постійно виконують чужі бажання. Вони проживають життя в кредит, зв’язують себе вузлами комфорту і абсолютно все зводять до того, як заробляють на життя.
Влаштували тут комедію манер, драму моралі, соцперепис проституток!
Дивно, що у своїй симетричності кожен вважає себе унікальним…
Я - класичний представник зіпсутого покоління, типовий конформіст без особливих талантів, який страждає на невиліковну апатію, пересувається поміж ін’єкцій швидкого сексу та рятується ненормованими дозами алкоголю.
Інколи я записую ці короткі уривки, щоб хоч якось перед собою звітувати.
Мене давно ніщо не зачіпало: ані мінливі вогні мого міста, ані його погодні примхи, ані звабливі жінки з феромонами їх доторків.
Життя - як програма телепередач, яку перемикаєш пультом від нудьги.
Люди граються в рольові ігри – сценарій написаний, фрази давно завчені, інтерес має свої причини: дружба, кохання, відданість. Ми маємо платити, щоб отримати натомість. Запитувати те, на що маєш власну відповідь. Вести розмову у руслі, у якому тобі зручно.
Головне - не зірватись!
Цінностей не буває! Важливий лише компроміс із собою. Потрібно знайти позицію, від якої відштовхуватися. Спробувати все і не зруйнувати те, що було до того. Знайти щось своє і не сумніватись, що воно твоє, а не кимось нав’язане…
Істини життя?
Кожен живе, як хоче, і ніхто не знає, як правильно…
Перевод песни
This is a world of losers doomed to success. A world of cowards who wriggle out of their heroes. A world of romantics who do their best to convince of their cynicism.This is a lonely world of clusters of adapted introverts.
The era of pofigism, not freedom !!!
They are constantly sick, constantly running, constantly fulfilling other people's wishes. They live their lives on credit, tie themselves together in comfort and reduce everything to how they earn a living.
They staged a comedy of manners, a drama of morals, a social census of prostitutes!
Surprisingly, in its symmetry, everyone considers themselves unique…
I am a classic member of the corrupt generation, a typical conformist without special talents, who suffers from incurable apathy, moves between injections of fast sex and escapes with unregulated doses of alcohol.
Sometimes I write these short passages to report to myself.
For a long time nothing touched me: neither the changing lights of my city, nor its whims of the weather, nor the seductive women with the pheromones of their touch.
Life is like a TV program that you switch with a remote control out of boredom.
People play role-playing games - the script is written, the phrases have long been memorized, interest has its reasons: friendship, love, devotion. We have to pay to get in return. Ask what you have your own answer to. Have a conversation in a way that is convenient for you.
The main thing is not to fail!
There are no values! All that matters is a compromise with yourself. You need to find a position from which to start. Try everything and not destroy what was before. Find something of your own and have no doubt that it is yours and not imposed by someone…
The truths of life?
Everyone lives as they want, and no one knows how to properly…