Текст песни Василь Кирилич - Сорок калік з калікою. Гусла
- Исполнитель: Василь Кирилич
- Название песни: Сорок калік з калікою. Гусла
- Дата добавления: 16.02.2020 | 13:24:06
- Просмотров: 254
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Ой, з пустелі із Єфимової,із монастиря з Боголюбова.
Ой, там сорок калік збиралися
йти до святого Єрусалима.
Стали думати думу тяжкую:
вибирали собі отамана.
Отамана Касян Михайловича,
Підотамана – брата меншого.
Ой, отаман Касян Михайлович
Виголошує усім заповідь:
- Йти нам, браття, в дорогу дальнюю,
аж до самого Єрусалима.
Там святій святині молитися,
та до Гробу там приклонитися,
у Йордан-ріці іскупатися,
у нетлінну ризу втиратися.
Тому треба нам скласти заповідь:
«Хто вкраде з нас щось, або збреше хто,
чи хто пуститься із жінками в блуд, –
того в полі в землю вкопаємо».
Й вирушали в Єрусалим вони,
вже неділеньку ішли цілую,
зблизились каліки до города,
та й до стольного града Києва.
Стрінувся їм сам князь Володимир,
що на звірину й птицю полював.
А каліки князю вклонилися,
і просили святую милостиню.
Відповів же їм князь-Володимир:
- Гей-єси ви, каліки-молодці!
Та ідіть ви у стольний Київ-град,
Там княгиня вам їсти й пити дасть.
Молода княгиня Апраксія
калік кличе у світлі покої,
там столи дубові вгинаються,
та від вин міцних, та від страв смачних.
П'ють-їдять вони вже години дві,
а на третю та й піднімаються.
Богу моляться, за хліб дякують,
від Апраксії милостині ждуть.
А княгиня же та Апраксія,
наділила б їх сріблом-злотечком,
та не те у неї в голівоньці –
отамана зве в спальню теплую.
Відповів Касян Михайлович:
- Ой, княгинечко, ти Апраксіє!
Як не була б ти нам за матінку,
то назвав би тебе гулящою.
Та й у нас є велика заповідь:
«Хто вкраде з нас щось, або збреше хто,
чи хто пуститься із жінками в блуд, –
того в полі в землю вкопаємо».
А княгиня на нього лютилася
й захотіла йому зробити зло,
брала чашу зі срібла-золота,
що із неї сам князь мед-вина п'є.
Пхає чашу в торбу Касянову,
не помітив того Михайлович.
І пішли каліки із двору геть,
йдуть, не озираються, з Києва.
Стала люта і зла Апраксія,
зве вона Альошу Поповича,
наказала, щоб він догнав калік,
і назад забрав чашу срібную.
Взяв Альоша коня вороного,
догнав в полі він калік-молодців.
- Чому вкрали ви чашу срібную,
що із неї п'є сам Володимир.
Ті слова їм були немилими,
І Альоша Попович битим був.
Княгиня Добрині Микитичу,
каже гнатися за каліками.
Догнав в полі він калік-молодців:
- Гей-єси, отаман Михайлович!
Хтось украв в князя чашу срібную –
чи нема з-поміж вас лукавого?
Отаман же Касян Михайлович
став з каліками одним колом враз,
і звелів Касян обшукати всіх -
знайшли чашу в його торбиночці.
Віддали вони чашу Добрині,
повіз Микитич її в Київ-град.
А каліки сповнили заповідь,
та й пішли у святий Єрусалим.
Дав Добриня чашу Апраксії
і злягла вона, занедужала.
А каліки вже за три місяці,
у святій Святині молилися.
Та до Гробу там приклонилися,
у Йордан-ріці іскупалися,
у нетлінну ризу втиралися,
назад в землю Руську верталися.
Знов полями йшли аж три місяці,
і явилось їм диво дивнеє:
отаман їх Касян Михайлович
кличе молодців гучним голосом.
У землі він по плечі вкопаний,
та живий є Касян Михайлович,
Господь праведника свого вберіг –
простояв він в землі шість місяців.
А каліки не забарилися,
відкопали Касян Михайловича.
І пішли усі в стольний Київ-град,
до ласкавого Володимира.
- Гей-єси, ласкав князю київський!
Чи здорова твоя Апраксія?
- Захворіла вона, знедужала,
вже шість місяців лежить в гноїщі.
Отаман Касян не погребував,
пішов з князем в спальню Апраксії.
Там княгиня просила прощення
за діла всі свої марнотнії.
Підійшов тут Касян Михайлович,
вдихнув Дух Святий у Апраксію,
і зцілив від недуги-напасті,
і пройшло враз у неї гноїще.
Виходив до калік він в проміннях,
і пішли всі в дорог
Перевод песни
Oh, from the wilderness of Ephimim,from the monastery of Bogolyubov.
Oh, there were forty cripples there
to go to St. Jerusalem.
They began to think hard.
chose an ataman.
Otaman Kasian Mikhailovich,
Podotamana is the younger brother.
Oh, Ataman Kasian Mikhailovich
Tells everyone the commandment:
- To go to us, brethren, on a long journey,
right up to Jerusalem itself.
There's a holy shrine to pray,
and to worship the Tomb there,
swim in the Jordan River,
to rub in an imperishable shirt.
So we need to make a commandment:
"Who will steal something from us, or who will steal from us,
or who will indulge in fornication with women,
of that in the field we dig in the ground.
And they went to Jerusalem,
for a whole week,
the cripples approached the city,
and to the capital city of Kiev.
Prince Vladimir himself grinned at them,
that hunted the beast and the bird.
And the cripples of the prince bowed,
and asked for holy alms.
Prince Vladimir answered them:
- Hey there you are, crippled fellows!
And you go to the Kiev city capital,
There the princess will give you food and drink.
Young Princess Aprakia
the cripple is calling in the light of the room,
oak tables are bent there,
and of strong wines, and of delicious dishes.
They've been drinking-eating for two hours,
and on the third and up.
Praying to God, thanks for the bread,
from Apraxia alms await.
And the princess is Apracia,
would give them a silver stick,
but not her in the gal -
the ataman called into the bedroom warm.
Kasian Mikhailovich replied:
- Oh, princess, you are Apraxia!
Whatever you do to us as a mother,
then I would call you a walker.
And we have a great commandment:
"Who will steal something from us, or who will steal from us,
or who will indulge in fornication with women,
of that in the field we dig in the ground.
And the princess was furious with him
and wanted him to do evil,
took a silver-gold bowl,
that the prince of honey-wine himself drinks from it.
Pushes the bowl into Kasianov's bag,
did not notice that Mikhailovich.
And the cripples went out of the court,
go, do not look back, from Kiev.
The fierce and evil Apraxia became,
she calls Alyosha Popovich,
ordered him to catch up with the cripple,
and took back the silver cup.
Took Alyosha a raven's horse,
caught up in the field he crippled the young men.
- Why did you steal the silver cup,
that Vladimir himself drinks from it.
Those words were disgusting to them,
And Alyosha Popovich was beaten.
Princess Dobryna Mykytych,
says to chase after the cripples.
He caught up with the crippled young men in the field:
- Hey there, Ataman Mikhailovich!
Someone stole a silver cup from a prince -
are there any evil among you?
Otaman is Kasian Mikhailovich
became with one cripple one at a time,
and ordered Kasian to search everyone -
found a cup in his purse.
They gave the cup to Dobryna,
drove her to Kiev-grad.
And the cripples fulfilled the commandment,
and they went to holy Jerusalem.
Dobryn gave Aprakia a glass
and she lay down, feeling ill.
And in three months,
they prayed in the Holy of Holies.
But they worshiped the tomb there,
bathed in the Jordan River,
rubbed into the imperishable shirt,
back to the land of Rus returned.
The fields went on again for three months,
and it seemed to them a marvelous wonder:
their chieftain Kasian Mikhailovich
calls the young men with a loud voice.
He is buried in the ground on his shoulder,
and alive is Kasian Mikhailovich,
The Lord of His righteous man has kept
he stayed in the ground for six months.
And the cripples didn't slow down,
dug Kasian Mikhailovich.
And everyone went to the capital Kiev city,
to the kind Vladimir.
- Hey, you, Prince of Kiev, caress!
Is your Apraxia healthy?
- She was ill, she was ill,
has been in the dung for six months.
Otaman Kasian did not disdain,
went with Prince to Apraxia's bedroom.
There the princess asked for forgiveness
for the cause of all their vanities.
Kasian Mikhailovich came here,
the Holy Spirit breathed into Apraxia,
and healed from sickness,
and it went awry.
He went out to cripple in the rays,
and went all the way