Текст песни Жадан і Собаки - Торчок
- Исполнитель: Жадан і Собаки
- Название песни: Торчок
- Дата добавления: 15.07.2021 | 00:34:02
- Просмотров: 199
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Чорна зоря арештантів висить угорі,і стебла трави від нічного туману важкі й вологі,
і юний торчок дивиться на ліхтарі,
сидячи третю добу в обласній наркології.
І доки сплять на матрацах брати-торчки,
доки прострілюють тишу старі пружини,
доки пливуть сновидінь золоті річки,
він співає тюремних пісень, не дотримуючись режиму.
І він співає:
той, хто боїться, зводить високі мури,
Джа не вигадував для мене цю трудову терапію,
мудрості мені не добавлять жодні мікстури,
я завжди буду робити лише те, що я вмію.
І ніхто не скаже за мене мої слова.
І ніхто не зробить за мене мою роботу.
Час на волю, бо скоро почнуться жнива,
І тому сидіти мені тут, скажемо прямо, без понту.
І коли я вийду звідси, збиваючи вранішні роси,
і коли я прийду додому запашними полями,
старенька мама віддасть мені мої папіроси,
а друзі дитинства зійдуться з повними кораблями.
Ніч відійшла за мости, за темні горби,
із усім своїм крамом, з казенним своїм покривалом,
і радість росла, мов лісові гриби,
над печальним торчком і розчуленим медперсоналом.
І слово правди здіймало своє крило.
І здіймало своє крило слово любові.
І сонце в зеленому небі на захід пливло.
І тягнулись за сонцем зернові та бобові.
І коли я вийду звідси,
і коли я прийду додому…
Перевод песни
Черная звезда арестантов висит вверху,и стебли травы от ночного тумана тяжелые и влажные,
и юный торчок смотрит на фонари,
сидя третьи сутки в областной наркологии.
И пока спят на матрасах братья-торчки,
пока простреливают тишину старые пружины,
пока плывут сновидений золотые реки,
он поет тюремных песен, не соблюдая режима.
И он поет:
тот, кто боится, сводит высокие стены,
Джа не выдумывал для меня это трудовую терапию,
мудрости мне не добавлять никакие микстуры,
я всегда буду делать только то, что я умею.
И никто не скажет за меня мои слова.
И никто не сделает за меня мою работу.
Время на волю, скоро начнутся жатву,
И поэтому сидеть мне здесь, скажем прямо, без понта.
И когда я выйду отсюда, сбивая утренние росы,
и когда я приду домой душистыми полями,
старенькая мама отдаст мне мои папиросы,
а друзья детства сойдутся с полными кораблями.
Ночь отошла за мосты, за темные холмы,
со всем своим товаром, с казенным своим покрывалом,
и радость росла, как лесные грибы,
над печальным торчком и умилении медперсоналом.
И слово правды поднимало свое крыло.
И поднимало свое крыло слово любви.
И солнце в зеленом небе на запад плыло.
И тянулись за солнцем зерновые и бобовые.
И когда я выйду отсюда,
и когда я приду домой ...