Текст песни Втрачаю Контроль - Вагони
- Исполнитель: Втрачаю Контроль
- Название песни: Вагони
- Дата добавления: 25.09.2021 | 01:00:28
- Просмотров: 128
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Лиш нові вагони, ті ж сірі перони,У будні, у свято захмарений двір,
Життя – це наш потяг, людей забобони,
Що треба зійти – хотів, не хотів…
Ці станції з часом забруднені стали,
І човгання інших платформами днів,
І це відчуття – ніби нас обігнали,
Ті, хто на потяг учора лиш сів.
Годинника дзвони на нашім вокзалі,
Мене проводжають, лякають щодня,
Бо звуки тих дзвонів рахують недбало,
І з ними все швидше минає життя.
У цих ліхтарях я здаюся старішим,
Хоч бритва учора торкала мене,
Я дихаю так немов сорокарічний,
І вдома мене ніхто вже не жде.
По коліям - скрегіт, по рельсам – лиш плач,
І миті плацкарту зі мною вартують,
Попутчики зло так в подушки мовчать,
Мовчання як сила чомусь не гартує…
Цей поїзд зупинить лиш висадки час,
Коли пасажири похилять від втоми,
У гості тоді не приїду до Вас,
Замовкли вагони і старі перони…
Годинника дзвони на нашім вокзалі,
Мене проводжають, лякають щодня,
Бо звуки тих дзвонів рахують недбало,
І з ними все швидше минає життя.
Перевод песни
Только новые вагоны, те же серые перроны,В будни, в праздник заоблачный двор,
Жизнь - это наш поезд, людей предрассудки,
Что нужно сойти - хотел, не хотел ...
Эти станции со временем загрязненные стали,
И шарканье других платформами дней,
И это ощущение - будто нас обогнали,
Те, кто на поезд вчера лишь сел.
Часов колокола на нашем вокзале,
Меня провожают, пугают ежедневно,
Потому звуки тех колоколов считают небрежно,
И с ними все быстрее проходит жизнь.
В этих фонарях я сдаюсь старше,
Хотя бритва вчера трогала меня,
Я дышу так как сорокалетний,
И дома меня никто не ждет.
По путям - скрежет, по рельсам - лишь плач,
И момент плацкарта со мной стоят,
Попутчики зло так в подушки молчат,
Молчание как сила почему-то не закаляет ...
Этот поезд остановит лишь высадки время,
Когда пассажиры Склонив от усталости,
В гости тогда не приеду к Вам,
Замолчали вагоны и старые перроны ...
Часов колокола на нашем вокзале,
Меня провожают, пугают ежедневно,
Потому звуки тех колоколов считают небрежно,
И с ними все быстрее проходит жизнь.