Текст песни Віктор Фінковський - Тарас Григорович Шевченко
- Исполнитель: Віктор Фінковський
- Название песни: Тарас Григорович Шевченко
- Дата добавления: 12.04.2020 | 05:56:03
- Просмотров: 182
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Тарас Григорович ШевченкоЯ ріс, як всі, не будучи відомим,
Плила серед селян мого життя ріка,
Мене не вчили у великім домі -
Я вчився грамоти в селянського дяка.
Я ріс, як всі, не будучи відомим,
І батько в заповіті не лишив нічого,
Старенька хата мала дах з соломи,
Але я мав сказати своє слово!
Ішли літа... Тарас слухав легенди:
Ні ляхи, ні Москва ще нас не покосила...
Росла звитяга й думонька крещендо
І я повірив свято, що в народі сила.
Дививсь на волю крізь маленький виріз,
І марив нею... закликав до бою...
Та час минав. Минало все. Я виріс.
Мене судили, бо не те говорю.
Мене карали, відправляли з неньки,
Та завше рятувала земленьки молитва.
Я став великим,
будучи маленьким,
Мої слова розносились як світло.
Ніхто не слав мені і привітання...
Моя, моя Украйно, віднині не сама!
І з того часу, як почалося заслання,
Моє знамення - це язичників сова.
А ви,
до смерті й після були вдячні,
Ви піднесли мене на тетрапод.
І нашим ворогам тепер удвоє лячно -
Я розказав народу те,
що він -
народ!
За це мене рівняли до ікони,
За це мене убрали в рушники.
І адресовані мені були поклони,
Й благословення отчої руки.
Писать не заборониш, а треба мене вбити!
Писати буду вірші, бо писати мушу!
І якщо хочете для мене щось зробити,
То помоліться Богу ви за мою душу.
Я став великим, вийшовши із вас,
Ходили з вами по одній землі!
Ви піднесли мене в іконостас,
А я часом клонивсь язичницькій сові.
Я став великим, вийшовши з малого.
Любов до України веде мене і гріє.
Я дивлюся на вас і радий-гордий з того,
Що мій народ уже ніколи не змаліє.
Перевод песни
Taras Hryhorovych ShevchenkoI grew up like everyone without being known,
A river sailed among the peasants of my life,
I was not taught in a big house -
I studied literacy with a peasant's thank you.
I grew up like everyone without being known,
And my father left nothing in the will,
Old house had a thatched roof
But I had to say my word!
As summer went on ... Taras listened to the legend:
Neither Lyah nor Moscow has yet tainted us ...
She grew up with a cunning and a crescendo thought
And I believed in the holiday that power was in the people.
Looked through the small cutout,
And dreaming of her ... he called for a fight ...
But the time has passed. Everything has passed. I grew up.
I was judged for not telling you.
I was punished, sent from a nanny,
But before long she had saved an earthen prayer.
I became big,
being small,
My words went out like light.
No one even sent me a greeting ...
My, my Ukraine, henceforth not alone!
And ever since the exile began,
My mark is the pagan owl.
And you,
were grateful to death and after,
You raised me to a tetrapod.
And now our enemies are doubly medicated -
I told the people
that he -
people!
For that, they made me an icon,
For this, I was put in towels.
And bows were addressed to me,
And the blessing of the father's hand.
You will not forbid writing, but you must kill me!
I will write poetry because I have to write!
And if you want to do something for me,
So pray to God you are for my soul.
I became great after leaving you,
They went with you to one land!
You raised me to the iconostasis,
And sometimes I bowed to the pagan owl.
I became big after coming out small.
Love for Ukraine leads me and warms me.
I look at you and I'm proud of you
That my people will never diminish.