Текст песни
Сам
Скрипить підлога в моїм коридорі – я її топтав ногами.
Тепер караю свій папір своїми грішними словами.
Папери всі мої слова ковтають, загрібають, проклинають
І доводять всім і вам, що я тепер сам.
Хтось щось мені говорить, розпинається, доводить,
Вчить жити правильно, долати перешкоди...
Та іди ти!.. Якщо ти вмієш ще ходити по тім світі.
Я маю свою голову, нею вмію сам варити.
Я знав людей, я бачив їх, я з ними спілкувався,
Мав братів і друзів – в них розчарувався.
І тепер сиджу в кімнаті сам, дивлюся у вікно.
Я бачу те, що бачив завжди, я бачу те ж саме лайно.
Воно існує вже давно, ще як з’явилося життя,
Як перші люди вчинили перше кровопролиття.
Того гною до х**, але його віддам я вам.
Залишаюся без нього, просто краще буду сам.
Переглядаючи старі фотоальбоми своїх спогадів,
Блукаючи тенетами минулих здогадів,
Я чую крики із підвалу свого дитинства,
Я бачу кроки позмітало, а світ змінився не накраще.
І дихати стало мені важче. Почуття довіри вже пропало
Чи просто впало в яму, де похована моя наївність і простота.
Перекрийте крани, мені і так погано. Я тепер сам.
Можливо вдень, можливо серед ночі
Я напишу заповіт. Залишу в спадок очі вам.
Побачите те, що бачив я за все життя
І зрозумієте мене, чому хотів я бути сам.
Перевод песни
сам
Скрипит пол в моем коридоре - я ее топтал ногами.
Теперь наказываю свою бумагу своими грешными словами.
Бумаги все мои слова глотают, загребают, проклинают
И доказывают всем и вам, что я теперь сам.
Кто-то что-то мне говорит, распинается, доказывает,
Учит жить правильно, преодолевать препятствия ...
И иди ты! .. Если ты умеешь еще ходить по тому мире.
Я свою голову, ею умею сам варить.
Я знал людей, я видел их, я с ними общался,
Имел братьев и друзей - в них разочаровался.
И теперь сижу в комнате один, смотрю в окно.
Я вижу то, что видел всегда, я вижу то же самое дерьмо.
Оно существует уже давно, еще как появилась жизнь,
Как первые люди совершили первый кровопролития.
Того навоза к х **, но его отдам я вам.
Остаюсь без него, просто лучше буду сам.
Просматривая старые фотоальбомы своих воспоминаний,
Блуждая сетью прошлых догадок,
Я слышу крики из подвала своего детства,
Я вижу шаги смели, а мир изменился не в лучшую сторону.
И дышать стало мне труднее. Чувство доверия уже пропало
Просто упало в яму, где похоронена моя наивность и простота.
Перекройте краны, мне и так плохо. Я теперь сам.
Возможно днем, возможно ночью
Я напишу завещание. Оставлю в наследство глаза вам.
Увидите то, что видел я за всю жизнь
И поймете меня, почему хотел я быть один.
Смотрите также: