Текст песни Оксана Забужко - Диптих 2008. Частина 2
- Исполнитель: Оксана Забужко
- Название песни: Диптих 2008. Частина 2
- Дата добавления: 18.09.2020 | 05:30:06
- Просмотров: 233
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
8.08.2008Історіє, суко,
ти знову хапаєш мене за горло,
ти знову витрушуєш з мене душу,
ти знов заганяєш мої думки
в чорний тунель нутряного крику:
«No passaran! Вони не пройдуть!» –
засипаючи решту овиду
сірим щебенем ранкових новин,
інтернет-курявою, як по бомбьожці,
знов закрашуєш світ у всього дві барви зі спектра:
офірною кров’ю – червоне,
і коричневе - брудом підлот…
І знов мене косять безсонні ночі,
як площу, по котрій проходить армія,
і знов я влізаю в танк,
простукую панцир, підрихтовую коліщатка,
підкручую слова петицій і апелів, щоб жодне не затнулось:
No passaran! Вони не пройдуть!..
Історіє, суко, будь ти проклята –
вони ж проходять, вони ж завжди проходять:
по трупах наших надій,
по золі згорілих ілюзій -
не так, то інак, не прямо, то боком, раком,
маневром, обходом захоплюють території
одну по одній, сунуть з розколин, щілин,
з увімкненого й вимкненого, з отворів і розеток,
обертаючи все на загладу, вкриту лузгою
зжованих життів
і схаркнутих вір…
Так чому ж я мушу
стояти на цім п’ятачкові - вузенькім окрайчику -
в повному бойовому виряді, з протигазом включно,
і волати, як оглашенна: «Вони не пройдуть!» -
невже лиш на те, щоб подати знак
(променем ліхтарика по безкрайній мапі)
що у цій-от точці – принаймні в цій, -
допоки її закрито
шістдесятьма каге мого живого тіла,
вони й справді -
не пройдуть?
Перевод песни
08/08/2008History, bitch,
you grab me by the throat again,
you shake my soul again,
you drive my thoughts again
into the black tunnel of the inner cry:
«No passaran! They will not pass! ” -
falling asleep the rest of the ovid
the gray rubble of the morning news,
internet smoking like a bombshell,
again you paint the world in only two colors from the spectrum:
of blood - red,
and brown - dirt floor…
And again I am mowed by sleepless nights,
as the area through which the army passes,
and again I get in the tank,
I tap the shell, I prepare the wheels,
I twist the words of petitions and appeals so that nothing gets stuck:
No passaran! They will not pass! ..
Story, bitch, damn you -
they pass, they always pass:
on the corpses of our hopes,
on the ashes of burnt illusions -
not so, then differently, not directly, then sideways, cancer,
maneuver, bypass capture the territory
one by one, pushed out of cracks, crevices,
from on and off, from openings and sockets,
turning everything into a smooth, covered with husk
chewed lives
and shattered beliefs…
So why should I
stand on this piglet - a narrow edge -
in full combat uniform, with a gas mask inclusive,
and shout, as announced: "They will not pass!" -
really just to give a sign
(flashlight beam on the endless map)
that at this point - at least at this, -
while it is closed
sixty kage of my living body,
they really are
will not pass?