Текст песни Евген Адамцевич - Запорозький марш
- Исполнитель: Евген Адамцевич
- Название песни: Запорозький марш
- Дата добавления: 05.04.2021 | 07:08:02
- Просмотров: 115
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Гримотять литаври, стяги пломеніють,Ген високе сонце осяває путь.
А попід горою яром-долиною.
Козаченьки славні у похід ідуть.
Слава їх чекає, смерть на них чигає, -
Все те буде потім, в клекоті боїв.
Нумо, браття, пісню!
Гей, кобзарю, де ти?
Вшкваримо, щоб гук наш до небес злетів.
Коні бистроногі, сіделечка срібні,
Шабля і пістолі у несхиб-руці.
Начувайся, враже! Ген у полі, в полі
Оборонці волі - січові стрільці.
Розступіться, терни! Розіграйся, море!
Боже милостивий, путь їм освяти.
Кафа й Берестечко,
Царгород і Збараж...
Дай снаги і сили. Тож які світи!
Сурмачі засурмлять і ревнуть гармати,
Кинеться сірома у кривавий вир.
На яснії зорі і на тихі води
Верне із неволі християнський мир.
...Отаке учора воскресив у серці
Нескладний до болю лейтмотив віків,
Бубон і цимбали, скрипка і сопілка,
Цокіт на світанку тисячі підків.
Кажуть: позабуте, автор невідомий.
Гей же гей, однак, які шолопаї!
Прадід сивочолий,
панібрат хоч чорту
Од свойого предка передав її.
Гримотять литаври,
стяги пломеніють,
Ген високе сонце осяває путь...
Пісне наша рідна! З роду і до роду
Днесь живи і з віку у віки пребудь.
Микола Олiйник
Перевод песни
Громыхают литавры, знамена горят,Ген высокое солнце озаряет путь.
А под горой оврагом-долиной.
Казаки славные в поход идут.
Слава их ждет смерть на них подстерегает, -
Все то будет потом, в клекоте боев.
Даешь, молодежь, песню!
Эй, старый, где ты?
Вшкваримо, чтобы шум наш до небес взлетел.
Кони Быстроногий, сиделечка серебряные,
Сабля и пистолеты в несхиб-руке.
Берегись, враг! Далеко в поле, в поле
Защитники свободы - сечевые стрельцы.
Отойдите, тернии! Розиграйся, море!
Боже милостивый, путь им освяти.
Кафа и Берестечко,
Царьград и Збараж ...
Дай силы и силы. Так какие миры!
Трубачи трубят и ревностно пушки,
Бросится беднота в кровавый водоворот.
На ясные звезды и на тихие воды
Верне из неволи христианский мир.
... Такое вчера воскресил в сердце
Несложный до боли лейтмотив веков,
Бубен и цимбалы, скрипка и флейта,
Цокот на рассвете тысячи подков.
Говорят: позабытое, автор неизвестен.
Гей же гей, однако, которые шолопаи!
Прадед седовласый,
панибрат хоть черту
От слуги предка передал ее.
Громыхают литавры,
флаги горят,
Ген высокое солнце озаряет путь ...
Постное наш родной! Из рода и к роду
Днесь живи и из века в век пред.
Николай Олийнык