Текст песни Бруно Ферреро - Яблука
- Исполнитель: Бруно Ферреро
- Название песни: Яблука
- Дата добавления: 10.11.2020 | 18:18:14
- Просмотров: 167
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Декілька молодих менеджерів, що тиждень навчалися на курсах підвищення кваліфікації, бігли коридорами аеропорту. Це було ввечері у п’ятницю, усі хотіли летіти на вихідні додому.Чоловіки спізнювалися. Рейс літака відкладали вже кілька разів.
Бігли коридорами летовища, стискаючи в долонях паспорти, квитки та ручки валіз.
Зненацька двоє з них одночасно і ненавмисне зачепили кошик з яблуками, що стояв на лотку.
Яблука розсипалися по підлозі.
Не зупинившись і навіть не озирнувшись, чоловіки помчали далі. Їм поталанило – на літак вони встигли.
Всі, крім одного.
Один чоловік затримався. Йому стало неприємно через прикрість, яка спіткала господиню лотка.
Гукнув товаришам, щоб не чекали на нього. Потім зателефонував дружині, що прилетить наступним рейсом.
Тим часом розсипані яблука так і лежали на підлозі.
Враз чоловік збагнув, що продавчиня, молода дівчина, – незряча. Завмер на місці, приголомшений.
Великі сльози котилися по дівочих щоках.
Раз у раз вона нахилялася до підлоги, даремно намагаючись позбирати яблука, тоді як сила-силенна людей проходила повз неї, не затримуючись і навіть не звертаючи уваги на те, що діється.
А молодий менеджер опустився коло дівчини навколішки і заходився збирати плоди. Потім допоміг їй розкласти все на лотку.
Ще збираючи яблука, він побачив, що багато з них є ушкодженими через падіння на кам’яну підлогу. Такі яблука він поклав у кошик.
Далі витягнув гаманця і запитав дівчину:
– Ти добре почуваєшся?
Вона, усміхаючись, підтвердила це граційним кивком голови.
Чоловік простягнув їй купюру вартістю 100 євро.
– Прошу, візьми це. Я хочу відшкодувати збитки, яких ми тобі завдали. Сподіваюсь, ми не зіпсували тобі дня.
Чоловік уже відходив, коли дівчина загукала:
– Пане, будь ласка!..
Зупинився, обернувся, поглянув у невидющі очі.
Тоді вона запитала:
– Ісусе, то справді Ти?
Чоловік зупинявся не раз, поки дістався до зали очікування. Питання знедоленої сліпої дівчини дзвеніло у вухах, обпікало серце:
– Ісусе, то справді Ти?
А тебе вважають інколи Ісусом?
Із книжки Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі»
Перевод песни
Several young managers, who had been training for a week, were running through the corridors of the airport. It was a Friday night, and everyone wanted to fly home for the weekend.The men were late. The flight has been postponed several times.
They ran through the corridors of the resort, clutching passports, tickets and pens in their hands.
Suddenly, two of them simultaneously and unintentionally touched a basket of apples standing on a tray.
Apples were scattered on the floor.
Without stopping or even looking back, the men rushed on. They were lucky - they managed to get on the plane.
All but one.
One man was delayed. He was upset because of the annoyance that befell the mistress of the tray.
He shouted to his comrades not to wait for him. Then he called his wife, who will arrive on the next flight.
Meanwhile, the scattered apples lay on the floor.
Suddenly the man realized that the saleswoman, a young girl, was blind. He froze in place, stunned.
Big tears rolled down the girl's cheeks.
From time to time she leaned to the floor, trying in vain to pick apples, while a huge force of people passed by her, not lingering and not even paying attention to what was happening.
And the young manager knelt around the girl and went to gather fruit. Then he helped her put everything on the tray.
While picking the apples, he saw that many of them were damaged by falling on the stone floor. He put such apples in a basket.
Then he pulled out his wallet and asked the girl:
"Are you feeling well?"
She smiled and confirmed it with a graceful nod.
The man handed her a bill worth 100 euros.
- Please take it. I want to make good the damage we have done to you. I hope we didn't ruin your day.
The man was already leaving when the girl shouted:
- Sir, please! ..
He stopped, turned, looked into the blind eyes.
Then she asked:
"Jesus, are you really?"
The man stopped more than once until he reached the waiting room. The question of the destitute blind girl rang in her ears, her heart burned:
"Jesus, are you really?"
Are you sometimes considered Jesus?
From Bruno Ferrero's book "365 short stories for the soul"