Текст песни Бруно Ферреро - Опора
- Исполнитель: Бруно Ферреро
- Название песни: Опора
- Дата добавления: 24.05.2018 | 23:15:08
- Просмотров: 395
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Гнучке деревце у саду прив’язали до міцного ясеневого кийка. Кийок служив деревцеві за опору й охорону, допомагав йому, щоби зростало струнким.Коли вітер запрошував у танок, юне деревце похитувало своєю щораз буйнішою кроною, розгойдувалося і кричало: «Відпусти мене, прошу, чому ти так міцно мене тримаєш? Дивись-но: усі гойдаються на вітрі. Чому ж я маю стояти мов укопане?»
«Зламаєшся, — незмінно відповідав кийок. — А крім того, можеш стати перехнябленим і перекривленим карликом».
«Ти — старий заздрісник. Облиш мене!»
Молоде деревце з усіх сил намагалося звільнитися, проте кийок рішуче стояв на своєму і був твердий як ніколи.
Одного літнього вечора розпочалася страшна буря — із громами й блискавицями, із градом. Деревце, ухиляючись від шаленого вітровію, натужно скрипіло, а його крона трохи не стелилася по землі. Пориви вітру були такі сильні, що, здавалося, ось-ось вирвуть деревце з корінням.
«Ось і кінець», — подумало деревце.
«Тримайся!» — скрипів старий кийок. Він зібрав усі свої сили і чинив опір стихії. Виснажливе змагання тривало ще довго. Деревце вціліло, а старий кийок зламався. Від нього залишились лише два цурпалки. Молоде деревце усе зрозуміло і заплакало. «Не полишай мене! Я так тебе потребую!» Та на його ридання нікому було відповісти.
Уламок кийка так і залишився прив’язаним до стовбура деревця, наче прагнув востаннє його обняти.
І нині перехожі зі здивованням дивляться на міцне дерево, яке на вітрі ніжно гойдає сухий цурпалок.
У давні часи в одній країні немічних старців заводили у неприступні гори і залишали там на самотню смерть. Якось один молодий чоловік завів туди свого старого батька. Коли син шукав для нього місця на скелях, батько промовив: «Заведи мене трохи вище».
«Чому?» — спитав син.
«Бо тут я залишив був свого батька. Не хочу померти в тому самому місці».
Син зрозумів, що за якихось тридцять літ з ним станеться те саме.
Він обіпер батька на своє міцне плече і повів додому.
Із книжки Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі»
Перевод песни
Flexible tree in the garden is tied to a sturdy ash bat. Kiyok served as a tree for resistance and protection, helped him to grow thin.When the wind was invited to a dance, the young tree shook its ever-thumping crown, swirling and shouting: "Let me go, why do you hold me so strong?" Look-but: everyone is rocking in the wind. Why do I have to stand like a duck? "
"You're going to be broken," said the clubs invariably. - And besides, you can become an overwrought and overturned dwarf. "
"You are an old envious. Let me alone! "
The young tree was struggling to get rid of it, but the bundle was firmly standing on its own and was harder than ever.
One summer evening began a terrible storm - with thunder and lightning, with a hail. A tree, evading a violent wind, vigorously creaked, and his crown a little did not pass through the earth. The gust of the wind was so strong that it seemed that the tree with roots was about to be pulled out.
"That's the end," thought the tree.
"Hold on!" - scratches the old knuckles. He assembled all his forces and resisted the elements. Exhausting competition lasted for a long time. The tree survived, and the old bundle broke. From him there were only two cops. The young tree is all clear and wept. "Do not leave me! I need you so much! "But on his eardrum, nobody could answer.
The crack of the stick remained tied to the trunk of the tree, as if trying to hug it for the last time.
And now passers-by with amazement look at a strong tree, which in the wind gently rocks dry furrows.
In ancient times, in one country, impoverished elders were brought into impenetrable mountains and left there for a lonely death. One day a young man came back to his old father. When the son searched for him places on the rocks, his father said: "Lead me a little bit higher."
"Why?" Asked the son.
"Because here I left my father. I do not want to die in the same place. "
The son realized that in about thirty years he would do the same.
He left his father on his shoulder and drove home.
From Bruno Ferrero's book "365 short stories for the soul"