Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Великий льох. Три душі
- Исполнитель: Тарас Григорович Шевченко
- Название песни: Великий льох. Три душі
- Дата добавления: 15.12.2021 | 12:24:22
- Просмотров: 257
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ(Містерія)
Положилъ еси насъ [поношеніе] сосЂдомъ нашымъ, подражненіе и поруганіе сущымъ окрестъ насъ. Положилъ еси насъ въ притчу во языцЂхъ, покиванію главы въ людехъ.
Псалом 43, ст. 14 и 15,
ТРИ ДУШІ
Як сніг, три пташечки летіли
Через Суботове і сіли
На похиленному хресті
На старій церкві. «Бог простить:
Ми тепер душі, а не люди,
А відціля видніше буде,
Як той розкопуватимуть льох.
Коли б вже швидче розкопали,
Тойді б у Рай нас повпускали,
Бо так сказав Петрові Бог:
„Тойді у Рай їх повпускаєш,
Як все москаль позабирає,
Як розкопа великий льох“».
І
Як була я людиною,
То Прісею звалась;
Я отутечки родилась,
Тут і виростала,
Отут, було, на цвинтарі
Я з дітьми гуляю
І з Юрусем-гетьманенком
У піжмурки граєм.
А гетьманша, було, вийде
Та й кликне в будинок,
Онде клуня. А там мені
І фіг і родзинок —
Всього мені понадає
І на руках носить...
А з гетьманом як приїдуть
Із Чигрина гості,
То це й шлють, було, за мною.
Одягнуть, обують,
І гетьман бере на руки,
Носить і цілує.
Отак-то я в Суботові
Росла, виростала!
Як квіточка; і всі мене
Любили й вітали.
І нікому я нічого,
Ніже злого слова,
Не сказала. Уродлива
Та ще й чорноброва.
Всі на мене залицялись
І сватати стали,
А у мене, як на теє,
Й рушники вже ткались.
От-от була б подавала,
Та лихо зостріло!
Вранці-рано, в Пилипівку,
Якраз у неділю,
Побігла я за водою...
Вже й криниця тая
Замуліла і висохла!
А я все літаю!..
Дивлюсь — гетьман з старшиною.
Я води набрала
Та вповні шлях і перейшла;
А того й не знала,
Що він їхав в Переяслов
Москві присягати!..
І вже ледви я, наледви
Донесла до хати
Оту воду... Чом я з нею
Відер не побила!
Батька, матір, себе, брата,
Собак отруїла
Тію клятою водою!
От за що караюсь,
От за що мене, сестрички,
І в Рай не пускають.
II
А мене, мої сестрички,
За те не впустили,
Що цареві московському
Коня напоїла
В Батурині, як він їхав
В Москву із Полтави.
Я була ще недолітком,
Як Батурин славний
Москва вночі запалила,
Чечеля убила,
І малого, і старого
В Сейму потопила.
Я меж трупами валялась
У самих палатах
Мазепиних... Коло мене
І сестра, і мати
Зарізані, обнявшися,
Зо мною лежали;
І насилу-то, насилу
Мене одірвали
Од матері неживої.
Що вже я просила
Московського копитана,
Щоб і мене вбили.
Ні, не вбили, а пустили
Москалям на грище!
Насилу я сховалася
На тім пожарищі.
Одна тілько й осталася
В Батурині хата!
І в тій хаті поставили
Царя ночувати,
Як вертавсь із-під Полтави.
А я йшла з водою
До хатини... а він мені
Махає рукою.
Каже коня напоїти,
А я й напоїла!
Я не знала, що я тяжко,
Тяжко согрішила!
Ледве я дійшла до хати,
На порозі впала.
А назавтра, як цар вийшов,
Мене поховали
Та бабуся, що осталась
На тій пожарині,
Та ще й мене привітала
В безверхій хатині.
А назавтра й вона вмерла
Й зотліла у хаті,
Бо нікому в Батурині
Було поховати.
Уже й хату розкидали
І сволок з словами
На угілля попалили!..
А я над ярами
І степами козацькими
І досі літаю!
І за що мене карають,
Я й сама не знаю!
Мабуть, за те, що всякому
Служила, годила...
Що цареві московському
Коня напоїла!..
III
А я в Каневі родилась.
Ще й не говорила,
Мене мати ще сповиту
На руках носила,
Як їхала Катерина
В Канів по Дніпрові.
А ми з матір’ю сиділи
На горі в діброві.
Я плакала; я не знаю,
Чи їсти хотілось,
Чи, може, що в маленької
На той час боліло.
Мене мати забавляла,
На Дніпр поглядала;
І галеру золотую
Мені показала,
Мов будинок. А в галері
Князі, і всі сили,
Воєводи... і меж ними
Цариця сиділа.
Я глянула, усміхнулась...
Та й духу не стало!
Й мати вмерла, в одній ямі
Обох поховали!
От за що, мої
Перевод песни
Большой погреб(Тайна)
Polozhylg Ты Насъ [Поношеное] СОССОМНЪНЪНВ НАШЫМЪ, Подражное и порухани Сусщомъ ОКРЕСТЪ НАСЪ. Polozhylg Thou Nasv vЪ разговоры о Язысс Гене, покиванию головы въ Lyudehv.
Psalm 43, p. 14 и 15.
Три души
Как снег полетел три патрона
После суботива и сел
В поперечном похиленнному
В старой церкви. «Бог простил:
Мы сейчас душа, а не люди
Яснее ВидЦиля будет
Как розкопуватимут из погреба.
Если Швыдче уже раскопал,
Тойди будет повпусковый рай,
За тем самым сказал Питеру Богу
"Рай Toydi в их погускуешь,
Как это примет москвич,
Как раскопки большой погреб.
И
Как я был человеком,
Это имя было священником;
Я родился Отутечко
Здесь и вырос,
Здесь, там, на кладбище
Я хожу с детьми
А с Юрусеем-Гелманунко
В HRAYEM Скрыть и искать.
Хетманша была, будет
И нажмите в дом,
Вот сарай. И там я
И фиг и изюм -
Всего мне понадаешь
И руки ...
И как придут гетман
С гостями Чирина
Так что посылаете это и было, для меня.
Одет, Обуют,
И гетман под рукой,
Носить и поцелуи.
Так как-то я суботив
Вырос, вырос!
Как цветок; все мне
Любимый и приветствован.
И нет, я делаю,
Ниже плохие слова
Не сказал. справедливый
И даже Черноброва.
Все меня залыцялий
Я спрашиваю в браке были,
И мне нравится это,
И полотенца - Tkalys.
Это было бы как подано,
И ZostriLo катастрофа!
Утром, рано в пилиповке,
Только в воскресенье,
Я бежал за воду ...
Уже хорошо тает
Замулила и сухой!
И я летаю!
Смотри - гетман офицеров.
Я вошел в воду
И путь полностью и переехал;
Но это не знал
Как он ехал в переяслове
Москва клянется!
И вряд ли я неналевляю
Сказал дом
Оту воду ... почему я с ней
Ведра бить!
Отец, мать, сам, брат
Собаки отравлены
Опция проклинает воду!
Вот что Караюс,
Это то, что у меня есть, сестры,
И рай не допускается.
II.
И я, моя сестра,
Потому что не допускается,
Какая король Москва
Лошадь пьяница
В Батурине он пошел
В Москве Полтаве.
Я все еще был детьми,
Насколько хорош Батурин
Московская ночь освещена,
Чечел убил,
И маленький и старый
В Sejm Sank.
Я трусы лежат пределы
В большинстве подопечных
Мазепа рядом со мной ...
И сестра, а мама
Убит, рука в руке,
Лежать со мной;
И сложность говорить, трудности
Я ОДИРВАЛЫ
Агрегат неодушевленная мать.
Что я могу попросить
Москва Копитана,
Мне убит.
Нет, не убит, но разрешено
Москвич в грибече!
Я едва скрыл
На самом деле пожарыщи.
Один и осталасья
В Батуринском доме!
И в доме положить
Король ночи,
Возвращаясь от под полтавой.
Я был с водой
Кабина, и он сказал мне ...
Маха рука.
Говорит лошадь в воду,
И я пьян!
Я не знал, что я серьезно,
Сильно согрешил!
Как только я добрался до дома,
На пороге упал.
На следующий день король ушел
Я похоронил
И бабушка, Осталас
На пожарни,
Да, и я приветствовал
В Безверхой хижине.
И на следующий день, и она умерла
И оснащен в доме,
Для всех в Батурине
Это было похоронено.
Слишком разбросил дом
И потолочный луч слов
В Ужилье сгорел!
Я над оврагом
Простой казак
Я все еще летаю!
И за то, что я был наказан,
Я сам не знаю!
Возможно потому, что каждый
Подается Hodyla ...
Какая король Москва
Лошадь пьяная! ..
III.
Я родился в Кано.
Даже не сказать,
Я даже обернулся
В руках носил,
Как уходила Кэтрин
У Канев на Днепре.
Мы сидели со своей матерью
Гора в дубе.
Я плакал; я не знаю,
Ешьте как,
Или что мало
В то время больно.
У меня забавляла,
На Днефе посмотрел;
И галереи зоолотую
Я показал
Как дом. Галлет
Князья и все силы
Губернатор ... и между ними
Королева сидела.
Я посмотрел вверх, улыбнулся ...
И Дух ушел!
И умер в одном дыре
Оба похороны!
Вот что мой