Текст песни
Розсікаючи тільки поверхню води
Раптом бачиться, і не випадково,
Як зринають чудовиська-кораблі
За стіною навскісно-бузковою.
Затихають у хвилях тремтливі хвости,
Шумовинням сріблястим піняться
І “привітно” всміхається равелін,
Кожному, хто зупиниться…
В ліхтарях мерехтить однобокість слів,
Не позбавлених, зрештою, ніжності,
І з’являються обриси кораблів
З неймовірною необережністю.
І з’являються там, де провалля й піски
Де фарватер вже не відшукати.
Серед тисячі-тисяч осінніх дощів
Рекомендуючи помовчати.
Що серед дощу Тебе змушує мовчати?
Перевод песни
Рассекая только поверхность воды
Вдруг видим, и не случайно,
Как всплывают чудовища-корабли
За стеной наискось-сиреневой.
Затихают в волнах дрожащие хвосты,
Пеной серебристым пенятся
И "приветливо" улыбается равелин,
Каждому, кто остановится ...
В фонарях мерцает однобокость слов,
Не лишено, наконец, нежности,
И появляются очертания кораблей
С невероятной неосторожности.
И появляются там, где пропасть и пески
Где фарватер уже не найти.
Среди тысячи-тысяч осенних дождей
Рекомендуя помолчать.
Что среди дождя Тебя заставляет молчать?
Смотрите также: