Текст песни Сергій Жадан - Ловити її, мов рибу, не відходити від води
- Исполнитель: Сергій Жадан
- Название песни: Ловити її, мов рибу, не відходити від води
- Дата добавления: 14.03.2020 | 01:00:03
- Просмотров: 265
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
+ + +Ловити її, мов рибу, не відходити від води,
дивитись як море викочує піску вогку руду.
Все почалося з того, що я прийшов за нею сюди.
Все закінчиться тим, що без неї я не піду.
Розгортається небо й світиться глибина.
Птахи малюють вгорі кола свої.
Я знаю цей світ напам’ять, до самого дна.
Єдине, чого я не знаю – як піймати її.
Скільки часу на це пішло, скільки зусиль.
Птахи перегукуються між собою в своєму гурті.
Я б радо кинув усе й пішов звідсіль,
просто я нічого більше не вмію в цьому житті.
Я б радо подався з побережжя свого,
радо б забув гострі його краї,
але ті, кому я вірю, вчили мене лише цього –
ловити її, мов рибу, ловити її.
Я ніколи не мав жодних інших занять,
вибравши одного разу з усіх умінь,
уміння лагодити гачки, що на вітрі дзвенять,
щоб полювати на голос, полювати на тінь,
спостерігати, як ліпиться сонце з літніх годин,
як зима починає свій дивний танок,
спостерігати за місяцем, оскільки він один
впливає на рух океанів і голоси жінок,
впливає на їхні радощі і жалі.
Виснажена рінь. Вогка руда.
Хтось провів берегові лінії по землі,
щоби світ видавався складним, як морська вода,
щоби тебе виривало зі сну, щоби давались знання,
щоби припливи були запеклими, як бої,
щоби ти весь свій час, щоночі, щодня
ловив її,
Перевод песни
+ + +To catch it like a fish, not to move away from the water,
watch as the sea rolls away the sand of the ore.
It all started with the fact that I came here for her.
It will all end with me not leaving.
The sky unfolds and the depth glows.
The birds draw their circles above.
I know this world by heart, to the very bottom.
The only thing I don't know is how to catch it.
How long did it take, how much effort.
The birds echo among themselves in their group.
I would gladly drop everything and leave from here,
I just don't know anything else in this life.
I would gladly leave my coast,
I would gladly forget his sharp edges,
but those I trust have taught me only this -
to catch her as a fish, to catch her.
I've never had any other classes,
choosing all the skills once,
ability to adjust wind-clanging hooks,
to hunt for voice, to hunt for shadow,
watch the sun go down from daylight hours,
as winter begins its amazing dance,
watch the moon as he is alone
affects the movement of the oceans and the voices of women,
affects their joys and sorrows.
Exhausted sowing. Waxy ore.
Someone ran shorelines on the ground,
to make the world seem as complex as seawater,
to get you out of your sleep, to give knowledge,
so that the tides are as fierce as fights,
that you all your time, night after day
caught her,