Текст песни Рома Майк - Босі Монстри
- Исполнитель: Рома Майк
- Название песни: Босі Монстри
- Дата добавления: 06.05.2021 | 10:24:43
- Просмотров: 246
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Ти болиш і я твій вірний навігаторхоч і в душу твою мій супутник не має доступ
ніби не хоче знати
Розсипав пісок свого часу по різних місцях третього світу,
Вважав що буде змитий дощем, але він став частиною вітру,
Любов і смерть не треба шукати вони прийдуть до всіх,
Короткий проміжок між ними, тримає в собі неосяжний світ.
Невидимий сніг всередині літа в'їдається в плечі примар,
Це те що я бачив коли з ніг збило світло, лежав і повільно тривав.
Мій друг в голові - особистість, збльовує в стінки черепу зміст,
Просить вийти на волю, дряпає мозок наче шалений кіт,
Я б вдарив бетон головою, бо це для нас двох засраний притон,
Купа кімнат, порядку немає, ми змушені з ним утікати в сон,
Притулок фантазій допоки не прийде болюча склерозна старість,
Наступить ранок і вдарить струмом щоб ми скоріше прокидались,
Мабуть з ним ми не вибудуєм розвалин,
Мій босий квартирант перезимує в підвалі.
Приспів!
В мені генія їдять гієни,
Я проти генів ніби на арені карфагену.
Вставай з колін тебе чекає сцена,
Не будь полоненим навіжених.
Перестань бухати та витрачати час дарма,
Твій початок не знести атакою ядер з гармат,
І скільки б хто не нив собі що він слабак,
Відсторони всі сторони, він завинив, що ти розвів бардак.
Всі складнощі крізь пальці піском,
Крути калейдоскоп щоб почати ладнати з власним віском,
Бути злослівником, жартівником гострим
Аби не зробили жебраком босим - монстри.
Приспів!
В мені генія їдять гієни,
Я проти генів ніби на арені карфагену.
Вставай з колін тебе чекає сцена,
Не будь полоненим навіжених.
Перевод песни
Ты болиш и я твой верный навигаторхотя и в душу твою мой спутник не имеет доступ
будто не хочет знать
Рассыпал песок в свое время по разным местам третьего мира,
Считал что будет смыт дождем, но он стал частью ветра,
Любовь и смерть не надо искать они придут ко всем,
Короткий промежуток между ними, держит в себе необъятный мир.
Невидимый снег в середине лета въедается в плечи призраков,
Это то, что я видел когда с ног сбило свет, лежал и медленно продолжался.
Мой друг в голове - личность, збльовуе в стенки черепа содержание,
Просит выйти на свободу, царапает мозг как бешеный кот,
Я бы ударил бетон головой, потому что это для нас двоих засран притон,
Куча комнат, порядка нет, мы вынуждены с ним бежать в сон,
Приют фантазий пока не придет болезненная склерозные старость,
Наступит утро и ударит током чтобы мы скорее просыпались,
Видимо с ним мы не выстроим развалин,
Мой босой квартирант зимовать в подвале.
Припев!
Во мне гения едят гиены,
Я против генов будто на арене Карфагена.
Вставай с колен тебя ждет сцена,
Не будь пленным неважных.
Перестань бухать и тратить время зря,
Твой Начало снести атакой ядер из пушек,
И сколько бы кто не ныл себе что он слабак,
От стороны все стороны, он виноват, что ты развел бардак.
Все сложности сквозь пальцы песком,
Крути калейдоскоп чтобы начать ладить с собственным воском,
Быть злосливником, шутником острым
Чтобы не сделали нищим босиком - монстры.
Припев!
Во мне гения едят гиены,
Я против генов будто на арене Карфагена.
Вставай с колен тебя ждет сцена,
Не будь пленным неважных.