Текст песни
Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов'їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої. І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші, блакитні твої. Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, і вірна любов. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
Перевод песни
My dear mother, you did not sleep at night, You led me to the fields near the village, And in the distance you walked me away at dawn, And luckily the embroidered towel gave. And on the way you were walking me away at dawn, And a towel was sewn on luck, I gave it a fortune. Let the dewy path blossom on it, And the green meadows, and the nightingale groves, And your irrepressible mother's kind smile, And your sad eyes are good. And your irrepressible mother's kind smile, And your sad eyes are good, your blue. I will take that towel, I will forgive, as if fortune, In the quiet rustle of herbs, in the chatter of debris. And on that shotgun, everyone familiar with pain comes to life: Both childhood, separation, and true love. And on that shotgun, everyone familiar with pain comes to life: Both childhood and separation, and your motherly love.
Официальное видео
