Текст песни Паша Галябарда - Свідомість

  • Исполнитель: Паша Галябарда
  • Название песни: Свідомість
  • Дата добавления: 09.12.2018 | 02:15:09
  • Просмотров: 346
  • 0 чел. считают текст песни верным
  • 0 чел. считают текст песни неверным

Текст песни

Проза - це наче шепіт нашої уяви, крик розуму чи навіть горлання нашого сумління. В творах, неважливо читаємо ми їх чи пишемо самі, ми знаходимо відраду, відволікаємось на них покидаючи думками реальний світ. Ми можемо перечитувати по сто разів один вислів якщо він нам сподобався, отримуючи від цього культурну насолоду записуючи його в себе в голові по декілька екземплярів в хвилину.
Нерозумію, як деякі люди живуть без поезії чи прози. Адже в них іноді ми можемо знайти відповіді на багато запитань які нам не дають спокою та порушують наш сон. Вірші ж, це наче короткометражна історія нашої уяви яка викарбувана на листі паперу. Будь-яка поезія ділиться на два типи, та що окриляє, і та, що забирає ці самі крила, вбиваючи подальші оптимістичні думки. Після прочитання творів з негативним характером, нам здається, що наче хтось заліз нам у душу і робить там шалений безлад. Розкидає по всюди наші мрії, спогади. І після цього нам надзвичайно важко зібратися, зібратися з тими почуттями які ми недавно відчули на собі, особливо якщо вони приємні. І щоб навести порядок в голові та в середині себе, нам потрібна чергова доза творчого кокаїну, літературного екстезі, в ролі якого виступає поезія. І вона в певній мірі являє собою прибиральницю яка задарма заново ставить все на свої місця, одночасно освіжаючи давно забуті почуття, змітаючи з них пил часу та змиваючи осад який утворився в наслідок чогось поганого.
Можливо хтось запитав мене "Навіщо писати твори, які пригнічують людський оптимізм та забирають сили для того щоб йти до поставленої мети?" Якщо розмірковувати розумом людини яка не пише віршів, то ми можемо зрозуміти що такі творіння малюють в уяві картину того, що може бути якщо вони зневіряться у своїх можливостях, показати те, що буде у їхньому маленькому світі далі. Це так звана терапія духовного стану, тест на міцність людської психіки та її можливостей.
Але щоб не допустити повного розвалу пам'яті та руйнування нашого мозку, є автори котрі пишуть вірші чи прозу які діють на нас з точністю до навпаки. Підносять бойовий дух та додають сил щоб дійти до кінця і щоб відчути як рветься фінішна стрічка. Ці твори наче абсорбуючі речовини, які вбирають в себе все те, що виїдає нас із середини та знищує нашу віру. Як тільки ми дочитуємо їх до кінця, розуміємо, що життя хоча і одне але прекрасне, що в ньому дев'яносто відсотків позитиву і десять негативу. Що тільки завдяки йому, ми можемо відчути найкраще що тільки може бути у світі. Обійми, поцілунки, турботу близьких та найпрекрасніше - КОХАННЯ.

© Паша Галябарда
Муз.супровід: Холодне Сонце - коли твоя мрія вмирає

Перевод песни

Prose is like a whisper of our imagination, a cry of reason, or even a throat of our conscience. In works, whether we read them or write them ourselves, we find rewards, distract ourselves from them, leaving the thoughts of the real world. We can read one hundred times one sentence if we liked it, gaining the cultural pleasure of writing it in our heads several times a minute.
I do not understand how some people live without poetry or prose. After all, sometimes we can find answers to many questions that do not give us rest and disturb our sleep. Poems, however, are like a short story of our imagination, which is engraved on a piece of paper. Any poetry is divided into two types, one that is winged and one that takes away those same wings, killing further optimistic thoughts. After reading the writings with a negative character, it seems to us that someone has entered our soul and makes a mad mess there. Scattered all over our dreams, memories. And after that it is extremely difficult for us to get together, to deal with those feelings that we have recently experienced, especially if they are pleasant. And to put things in order in the head and in the middle of ourselves, we need another dose of creative cocaine, a literary ecstasy, in which poetry plays a role. And to some extent, it is a cleaner who for nothing puts everything back in its place, while refreshing the long-forgotten feelings, sweeping away the dust of time and washing away the precipitate resulting from something bad.
Maybe someone asked me "Why write works that depress human optimism and take the strength to go to the goal?" If we consider the mind of a person who does not write poetry, then we can understand that such creations paint in imagination a picture of what it can be if they are deprived of their abilities, to show what will be in their little world further. This is a so-called spiritual therapy, a test of the strength of the human psyche and its capabilities.
But to prevent the complete collapse of memory and the destruction of our brains, there are authors who write poems or prose that act on us to the contrary. They elevate the fighting spirit and add strength to reach the end and to feel the finish line tearing. These works are absorbent substances that absorb everything that eats us from the middle and destroys our faith. As we read them to the end, we realize that life is one thing but beautiful, that it has ninety percent positive and ten negative. It is only through him that we can feel the best that can be in the world. Hugs, kisses, care for loved ones and most beautiful - LOVE.

© Pasha Halabard
Music accompaniment: Cold Sun - When Your Dream Dies

Смотрите также:

Все тексты Паша Галябарда >>>