Текст песни
Нас звели у цих містах, у цій невидимій країні.
Пізнавай її тепер у кожнім сні і кожній рані.
Час випалює найкращих у своєму поколінні.
Це займаються серця, немов ракети в океані.
Як тепер тобі іти і як триматися любові?
Як приховувати біль і як заходити у хвилі?
Шрами в тебе на зап’ясті, як орнаменти гербові.
Світла золотий пісок ховається в твоєму тілі.
Сни годуються з руки, довірливі, неначе діти.
Ніч підходить під міста і листя відчуває трепет.
Ця країна не боїться зважитись і говорити.
Вчи її нічні слова, слухайся в цей тривожний шепіт.
Вчи її зимовий грунт, і вчи її осінню тишу,
вчи її ламкі шляхи й важкі озерні узбережжя.
Я ніколи не візьму і я ніколи не залишу
жодної з її зірок, з яких складається безмежжя.
Стигнуть ріки і дерева і зима стає на чати.
Дихання легких легень змонтоване із неба й сталі.
Десять тисяч твоїх слів, щоб говорити і мовчати.
Голос із твого мовчання виростає, виростає.
Перевод песни
We were raised in these cities, in this invisible country.
Know her now in every dream and every wound.
Time burns out the best in its generation.
It deals with the heart, like rockets in the ocean.
How can you now go and how to stay in love?
How to hide the pain and how to go in the waves?
Scars on your wrists, like patterns of the coat of arms.
Light golden sand is hidden in your body.
Dreams are fed with hands, trustful, like children.
The night fits under the city and the leaves are trembling.
This country is not afraid to weigh and talk.
Teach her night words, listen to this alarming whisper.
Studying her winter soil, and teaching her autumn silence,
studying its fragile paths and heavy lake shores.
I will never take and I will never leave
none of its stars, of which there is boundless.
Rip the rivers and trees and winter is on the chats.
Bleeding of the lungs is mounted from the sky and steel.
Ten thousand of your words to speak and keep silent.
The voice of your silence grows up and grows up.
Смотрите также: