Текст песни Іванна Шкромида - Порохівниці мого тіла
- Исполнитель: Іванна Шкромида
- Название песни: Порохівниці мого тіла
- Дата добавления: 17.05.2020 | 13:56:04
- Просмотров: 205
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Усі порохівниці мого тіла набиті людськими страхами. Сьогодні я танцюю самотужки, викривлюючи стандартні мелодійні па, аби з мене не вилетіла жодна фобія. Пластинка в грамофоні моторошно скрипить, але не спиняється. Хто ж бо ще не вміє спинятися.Ти був поряд останнім. Набивав у мене моторошні оповідки про боязнь закохатися не в ту людину. Я сиділа навпроти відкритою чакрою, вгамовувала твоє спантеличене дихання й тягнула цей страх мотузкою в себе. Ти десятки разів повторював, що тебе вкраде дивне створіння жіночої статті й почне топити в океані побуту. А потім ті дитячі плачі, що гострими голками впиватимуться в понівечені ще з юності коліна. Я крадькома ставала за твоїми плечима, поки ти примружував очі. Не торкалася твого тіла, не розчісувала пальцями волосся. Потім сідала в крісло. Ти відкривав повіки , опускав очі додолу й мовчки йшов, як і сьогодні.
Твоя пластинка скрипіла все частіше. Я гойдалася зламаною гілкою на зрубленому дереві, я знемагала від крихт, що просочувались моєю шкірою, повзли кров’яними потоками, ковзали між пальцями.
Коли ж ти почав мене боятися?
Перевод песни
All the powder kegs of my body are full of human fears. Today, I dance alone, distorting standard melodic pas so that no phobia comes out of me. The record in the turntable creaks terribly, but does not stop. Who can't stop yet.You were next last. He filled me with eerie stories about the fear of falling in love with the wrong person. I sat opposite the open chakra, calming your puzzled breath and pulling this fear with a rope inside me. You have repeated dozens of times that a strange creation of a woman's article will steal you and start drowning in the ocean of everyday life. And then those children's cries that with sharp needles will sink into the mutilated knees from a young age. I snuck over your shoulders as you squinted. I didn't touch your body, I didn't comb my hair with my fingers. Then she sat down in a chair. You opened your eyelids, lowered your eyes and walked in silence, as you do today.
Your record creaked more and more often. I was swaying a broken branch in a felled tree, exhausted by crumbs seeping through my skin, crawling in blood, slipping between my fingers.
When did you start to be afraid of me?