Текст песни
Нас розплавлять у рідину
Нас розіллють у що ми не знаємо
Ми так схожі не те, що бачимо
Із днини у днину.
Ми люди, як скло, що блукає
Та тільки все без упину.
Лиш один бог, мабуть, знає,
Хто побачив істину крізь зіницю свою.
Вона була скрізь, та не знала,
Де могла бути і ким лише не ставала,
Вона так багато разів розбивалась
І не менше ліпилась…
Вона була поряд із тими,
Хто не боявся бути схибленими.
Вона також дивилась на зорі –
Вона лінза у телескопі.
Вона була пляшкою портвейну
В руках колишнього самовбивці
І поряд з холодом револьверу
Не встояла, віддалась підлозі.
І може була вона склянкою,
Або лінзою в телескопі,
Вона зосталась прозорою в оці,
Що тверезо дивилось на світ.
Перевод песни
We are melted in a liquid
We are digging into what we do not know
We are not like what we see
From day to day.
We are people like wandering glass
But only everything without a break.
Only one god probably knows
Who saw the truth through his puppeteer.
She was everywhere, but she did not know
Where could and who did not become,
She has broken so many times
And no less complicated ...
She was next to those
Who was not afraid to be obscene.
She also looked at the dawn -
She has a lens in the telescope.
She was a bottle of port wine
In the hands of a former suicide bomber
And next to the cold of the revolver
Do not resist, stepped into the floor.
And maybe she was a glass
Or a lens in a telescope
She remained transparent in her eyes
What soberly looked at the world.
Смотрите также: