Текст песни
Квітка Чорнобиль
Зі смертю гра завжди цікава,
А її крила страх ласка,
Бо ми творці - і наша слава
Вінцем вогняний купол підняла.
Що нам каміння те в сталевім серці?..
Такі створіння не пробачать помилок…
Запізно зачинилися за нами дверці,
А світло, що в кінці тунелю, вже яскравіше вмить запалених зірок.
Попіл до попелу. Вічність до вічності.
Принести в жертву невинні життя.
Наша байдужість пливе в нескінченності,
І вже для неї нема вороття.
На тлі безодні помарнілі стіни.
Один лиш крок – і спалений живцем.
Цей світ відчує відчайдушність тіні,
Що в кляту ніч здійнялась вогняним мечем.
Поблікло все – тепер лиш тиша,
Мерців відносять помираючі тіла.
Кому потрібна тепер ця безлюдна ниша?...
І стогне, стогне покалічена земля!..
Попіл до попелу. Вічність до вічності.
Принести в жертву невинні життя.
Наша байдужість пливе в нескінченності,
І вже для неї нема вороття.
І наші діти будуть цьому раді,
Мабуть, таки була і буде ця цікава гра,
Але і досі сяє вже невидиме проміння,
В якому все навколо догора.
І тріскіт приладів нікого не зупинить.
Він, як жахливий відгук, не згаса.
Лиш уві сні здригаються вцілілі,
Які пізнали вартість ні добра, ні зла.
Перевод песни
цветок Чернобыль
Со смертью игра всегда интересна,
А ее крылья страх пожалуйста,
Потому что мы создатели - и наша слава
Венцом огненный купол подняла.
Что нам камни то в стальном сердце? ..
Такие существа не простят ошибок ...
Поздно закрылись за нами дверцу,
А свет, в конце тоннеля, уже ярче мгновенно горящих звезд.
Пепел к пеплу. Вечность к вечности.
Принести в жертву невинных жизни.
Наше равнодушие плывет в бесконечности,
И уже для нее нет возврата.
На фоне бездны поблекла стены.
Один лишь шаг - и сожжен живьем.
Этот мир почувствует бесшабашность тени,
Что в проклятую ночь поднялась огненным мечом.
Побликло все - теперь лишь тишина,
Мертвецов относят умирающие тела.
Кому нужна теперь эта безлюдная ниша? ...
И стонет, стонет искалеченная земля! ..
Пепел к пеплу. Вечность к вечности.
Принести в жертву невинных жизни.
Наше равнодушие плывет в бесконечности,
И уже для нее нет возврата.
И наши дети будут этому рады,
Пожалуй, была и будет эта интересная игра,
Но до сих пор сияет уже невидимое излучение,
В котором все вокруг догорает.
И треск приборов никого не остановит.
Он, как ужасный отзыв, не угас.
Лишь во сне вздрагивают уцелевшие,
Познавших стоимость ни добра, ни зла.
Смотрите также: