Текст песни Es Kew - жінка зодягнена в сонце
- Исполнитель: Es Kew
- Название песни: жінка зодягнена в сонце
- Дата добавления: 05.09.2018 | 22:15:05
- Просмотров: 323
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
(Інтро)(у зливу - під пальто, в спеку босяком понесу асфальтом)
за край морів до гір врань як паром...
(увесь цей час...*)
Я прийду, ти лиш стань маяком
*********************************
(1 куплет)
*...таранив лід, залишав слід
з галонів топлива, дно засмоливши все одно допливав,
кості промокли адже, в небі повисла хмара як слон сива,
( он ) вона десь там де квітне цвіт, а він - де Колима,
судно на гребені хвилі там вітер колива,
та хто вона? для мене відкрита половина,
і то нема! та все ж сплела сітки та полонила,
Я чув її навіть коли ввічі мовчала, мусово
Я де би не був, вона повертала мене мов чарами знову,
Я в'яну - небо покрите тентом, знов наблизь і
втримай, знаєш, кожен раз невпевнено мов на кризі,
бродивши навкруги тебе Я рив яри в околиці,
бо кожен сантиметр у твій бік ху*рив по лиці,
разом із тим муза їб*ться із кимось, хто з лап видер,
свідомо кочусь на дно, мій світ - суцільний гармидер,
та якщо колись таки за мною натовп хлине з розгону,
Я все ж розгребу руїни ті, що ми звемо домом
***************************************
(Приспів 1)
(у зливу - під пальто, в спеку босяком понесу асфальтом)
(у зливу чи то у спеку) не став рай на кон,
я прийду, ти лиш стань маяком
(у зливу - під пальто, в спеку босяком понесу асфальтом)
за край морів до гір врань як паром,
я прийду, ти лиш стань маяком
***************************************
(2 куплет)
тамую дихання під шквалом хвиль, таки
досить випробовувати на скільки сильна ти,
бо чашу переповнено уже не без зусиль "на ти",
слід старе вилляти, вуста як тильда, ти...
рвешся навпіл, але як досі хтось в обіймах і не Я,
ахінея! це змінне, якщо в графі не Я,
допоки ці пі*ари не під вівтарем, слова довести до ладу Я мусив,
тож волік на звук, а все одно туман на стільки став густим
що в собі заблукав, думки в'яжуть у сніп коридори,
твори мов викулупані з-під кори,
гори здійму увись - Я здичів, як би не злився клич і,
Я прийду, Я ж бо ходити вчився тричі,
і хоч нам не дано порозумітись із півслова,
й інколи обмінюємось поглядами з-під лоба,
мовляв Ерида знов і тут карає підло нас,
та Я вже не ї*у яким був світ до нас
***************************************
(Приспів 1)
***************************************
(3 куплет)
втративши дар мови на дно за виром як крейсер,
що збився з курсу, йшов немов би рот пластиром заклеїв,
з нер....вів пора було вже пар випустити як гейзер,
отож із вуст пластир Я цей здер,
та коли лавиною Я сковзав ген би пораненим,
зруйнувати все було б вчинком ганебним,
мов гра де ми почергово пристрасті перечимо ось і
знов не разом, чи то досі? рух серпантином, чи по осі,
і Я ї*ав це все, мовляв, бл*ть! постань як остання,
отримав що хотів, сповна ж бо роздав Я хаос, Таня,
освітиш обрій, теплом заманиш та скоро осінь,
і вкотре стануть дощі капати нам по волоссі,
не варто гасити спрагу в прісній калюжі цій, аллюзій,
ллю прості набори букв, а у пісні вам чужі ці, й даю їй,
ей! твій рабом коло ніг тих як фіра, щоб твій біль стих,
так стій, ти одна не може лишати Мірабо-міст і йти,
вдихни життя в мене хоч раз, адже з тобою час не пройде даром, а згодом повз мене пройди і даруй мені небес знов цей аромат,
хоч вуха брехнею забиті - до лора
слід, вірю он там горить не Гомора,
бо судно красить око Гора,
без зіниць зоставив донора (ось чому!)
***************************************
(Приспів 2)
лиш би ти не згасла з літами,
бо манить блиск на вбранні та
в казує курс - в лаз на схід, та
хай жде сюрприз там далі, та
(все одно)
за край морів до гір врань як паром,
Я прийду ти лиш стань маяком
***************************************
(Аутро)
де пітьма вічна, Леді, Я зміню ніч на день
Перевод песни
(Intro)(in the shower - under a coat, in the heat barefoot I will carry asphalt)
beyond the seas to the mountains like a ferry ...
(all this time ... *)
I'll come, you just become a beacon
***********************************
(1 verse)
* ... rammed the ice, left a mark
of gallons of fuel, the bottom of the tar still floated,
the bones were wet, for a cloud hung in the sky like a gray elephant,
(he) she is somewhere where the flower blooms, and he is where Kolyma,
the ship on the crest of the wave there the wind fluctuates,
and who is she half is open to me,
and then no! and yet she wove the nets and captured them,
I heard her even when I was silent in the evening, forcibly
Wherever I was, she brought me back like magic again,
I wither - the sky is covered with an awning, close again and
hold on, you know, every time I'm as insecure as a crisis,
wandering around you, I dug ravines in the neighborhood,
for every inch in your direction hurts on your face,
at the same time the muse fucks with someone who has pulled out of paws,
I consciously roll to the bottom, my world is a continuous garmider,
and if the crowd ever follow me out of dispersal,
I will still rake the ruins of what we call home
***************************************
(Chorus 1)
(in the shower - under a coat, in the heat barefoot I will carry asphalt)
(in the rain or in the heat) did not become a paradise on horseback,
I will come, you just become a beacon
(in the shower - under a coat, in the heat barefoot I will carry asphalt)
beyond the seas to the mountains lie like a ferry,
I will come, you just become a beacon
***************************************
(2 verses)
I breathe under the gust of waves, after all
enough to test how strong you are,
because the cup is already full not without effort "on you",
should the old pour out, lips like a tilda, you ...
you're torn in half, but as someone is still in my arms and not me,
nonsense! it's a variable if I'm not in the column,
until these PRs were under the altar, I had to put the words in order,
so the wolf on the sound, and still the fog became so thick
lost in himself, thoughts knit in a sheaf of corridors,
works of tongues dug out from under the bark,
I will lift up mountains - I went wild, as if the call did not merge and,
I will come, for I have learned to walk three times,
and though we are not allowed to understand half a word,
and sometimes we exchange glances from under our foreheads,
they say Eris again punishes us vilely,
but I am no longer the world before us
***************************************
(Chorus 1)
***************************************
(3 verses)
having lost the gift of speech to the bottom behind the vortex like a cruiser,
who went astray, walked as if his mouth were taped,
with ner .... led it was time to release steam like a geyser,
so I took the band-aid off my lips,
and if by an avalanche I slipped the gene would be wounded,
to destroy everything would be an act of shame,
like a game where we take turns reading passions here and
not together again, or still? movement by a serpentine, or on an axis,
and I ate it all, they say, bl * t! stand as the last,
got what I wanted, because I distributed chaos, Tanya,
you will illuminate the horizon, you will entice with warmth and soon autumn,
and once again the rains will drip on our hair,
it is not necessary to quench thirst in this fresh puddle, allusions,
I pour simple sets of letters, and in the song these are alien to you, and I give it to her,
Hey! thy servant is at thy feet like a fire, that thy pain may abide.
so wait, you alone can't leave Mirabeau Bridge and go,
breathe life into me at least once, because time will not pass with you for nothing, and then pass by me and give me this fragrance from heaven again,
though the ears are covered with lies - to Laura
it follows, I believe he is not burning Gomorrah there,
for the ship is to paint the eye of Horus,
left a donor without pupils (that's why!)
***************************************
(Chorus 2)
if only you hadn't faded with age,
because it attracts the shine on the dress and
in tells the course - in the manhole to the east, and
let the surprise wait there further, yes
(anyway)
beyond the seas to the mountains lie like a ferry,
I'll come and just become a beacon
***************************************
(Out)
where darkness is eternal, Lady, I will change night into day