Текст песни
Я відчуваю цей біль, я моїй землі сіль
І мій шлях в сотні миль, ніяк не вплине на стиль
І вітер у лице пил, я з позавчора без крил
І я нічого і нікого на цім шляху не просив
І якщо був якийсь вплив, а йшов, летів або плив
І попіл схожий на сніг мою лихоманку студив
І почуття мов навпіл – не пив і не сприймав
І з тими кого зустрічав про різне я розмовляв
Очі побитих собак, подають мені знак
І мій близький колись друг, сьогодні ворог-жебрак
І він вчить на свій смак, в збіговиську посіпак
Розмов немає про волю, тут виживає хробак
Немає значення фах, і це у всіх на вустах
Вони із праху піднявшись знов перетворяться в прах
Але на тихих полях, затиснув квіти в руках
Вони спокій не знайдуть,бо по життю не знають
Рабів до раю не пускають
Я бачив їх гірки сльози, я чув їх тихий сміх
Я розмовляв з ними довго про благодать та про гріх
Але розмови пусті, спокуси смак цікавіше
І поки є врода, вони все нижче й нижче
Бо їх серця на рахунках, бо їх кохання в каратах,
Плата за ненароджених дитинчат по палатах
Але байдужі душі болю не мають, вони до неї звикають
Тому сльози відчаю їх не торкають, на небі їх не чекають
Рабів до раю не пускають
Де хто говорить війна, залишить ці імена
У пам’яті і на граніті, рядки, червона стіна
І світ ми спалимо вщент, заробимо на цім цент
А на уламках Січей зробимо свій Діснейленд
І війни ці хоч би з ким, з ним, з ним, мабуть і з ним
Вони свій розум втрачають, за дурманних мрій дим
Вони самі себе, за грати саджають
Бо що старий характерник казав забувають
Рабів до раю не пускають
Перевод песни
I feel this pain, I'm salt to my land
And my way in hundreds of miles, will not affect the style
And the wind in the face of dust, I have been out of the day before without wings
And I did not ask for anything in this way
And if there was any influence, but went, fly or swam
And the ash looks like a snowstorms, I've studied my fever
And the feelings of languages in half - did not drink and did not perceive
And I talked to those whom I met about the different things
The eyes of beaten dogs give me a sign
And my friend is once a friend, today is an enemy-beggar
And he teaches to your taste, in a gathering assassin
There is no talk about freedom, the worm survives here
There is no specialty, and it's all on the lips
They rise from the dust again into dust
But in quiet fields, holding flowers in their hands
They will not find peace, because they do not know life
Slaves are not allowed to paradise
I saw their slides tears, I heard them silent laughter
I spoke with them for a long time about grace and sin
But conversations are empty, tempting the taste is more interesting
And while they are wild, they are all lower and lower
For their hearts are in the accounts; for their love is in karats,
Fee for unborn cubs in the wards
But indifferent souls do not have pain, they get used to it
Therefore, tears of despair do not touch them, they do not wait for them in heaven
Slaves are not allowed to paradise
Someone who says war will leave those names
In memory and on the granite, the lines, the red wall
And the world we will burn down, earn on this cent
And on the debris of Sichas we will make our Disneyland
And these wars, at least with anyone, with him, with him, probably with him
They lose their minds, smoke dumb smiles
They themselves, behind the lattice plant
Because the old character said forgot
Slaves are not allowed to paradise
Смотрите также: