Текст песни Тен - Кожен день - як в останню мить
- Исполнитель: Тен
- Название песни: Кожен день - як в останню мить
- Дата добавления: 08.01.2021 | 01:20:07
- Просмотров: 150
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Я виріс у хорошому районі.Тому я не повідаю тобі про бідноту.
Доволі часто бачили асфальт мої долоні.
Доволі часто бачив я як вечір тух.
Доволі рідко у дворі я влазив в бійки.
Тоді Дотримався того,чого я мамі обіцяв.
Хоча тобі повідаю всього за дві копійки.
Як виглядає мордобій від першого лиця.
Ага, мої гримаси мало море ссадин.
Із них робити можна було плантації, розсади.
За дебошир мені можна було віддати всі посади.
Іще тоді сусід казав "Життя тобі засадить".
"Куди засадить ?" У вісім років я не втямив.
Доволі довгий час ламав над цим макитру.
Таки життя заставило мене прийти до тями.
Хоча як і раніше, я хилюсь від вітру.
Ніч, накриє наше місто легким вітром. (А ми усе ще йдемо, взяті у покут думок.)
Днів, залишилось так мало, що ваблять світлом. (Закуті теплим пленом,у грі ми губим звено ми Грієм губи з вином.)
Я вірю тільки тишині.
Не вийде бути тихше ні.
Тшшшш, Для мене місто не спить.
Коли я сісти не встиг, для себе я місце мостив.
Серед байдужих поглядів, Серед бездушних омутів.
Навколо погані та гніту.Байдуже то зима чи літо Тепер ми двоє проти світу.
І нехай мене заставить він. Змінити мій повільний плин.
Збагнути, що не треба змін. Збагнути, що...
Перевод песни
Я вырос в хорошем районе.Поэтому я не поведаю тебе о бедноту.
Довольно часто видели асфальт мои ладони.
Довольно часто видел как вечер тух.
Довольно редко во дворе я влезал в драки.
Тогда Придерживался того, чего я маме обещал.
Хотя тебе поведаю всего за две копейки.
Как выглядит мордобой от первого лица.
Ага, мои гримасы мало море ссадин.
Из них делать можно было плантации, рассады.
По дебошир мне можно было отдать все должности.
Еще тогда сосед говорил "Жизнь тебе засадить".
"Куда засадить?" В восемь лет я не понял.
Довольно долгое время ломал над этим Макитра.
Таки жизнь заставила меня прийти в себя.
Хотя по-прежнему, я хилюсь от ветра.
Ночь, накроет наш город легким ветром. (А мы все еще идем, взятые в покут мыслей.)
Дней, осталось так мало, манящие светом. (Закованные теплым ПЛЭН, в игре мы губим звено мы Грием губы с вином.)
Я верю только тишине.
Не получится быть тише нет.
Тшшшш, для меня город не спит.
Когда я сесть не успел, для себя я место мостил.
Среди равнодушных взглядов, среди бездушных омут.
Вокруг плохие и гниту.Байдуже то зима или лето Теперь мы двое против мира.
И пусть меня заставит он. Изменить мой медленное течение.
Понять, что не надо изменений. Понять, что ...