Текст песни
Горів вогонь палало літо,
І ти розпечена, як жар
В одній руці тримала світло,
А в іншій блискавку із хмар.
Тобі пробігтися по небу,
Що птаху змах одним крилом.
А в мене є земні потреби –
Повага, статус, просто сон.
І я один в своїй печалі,
Як той метелик б’юсь у скло,
Не сплю, все думаю ночами
Про твою ніжність і тепло.
І падав дощ, земля хиталась
У віковічній боротьбі,
А ти тихенько усміхалась
І щось мугикала собі.
О, якби взяти свої крила,
Звільнити їх від суєти,
Напнути, як морські вітрила
Й летіть до вірної мети.
І знявши з серця пута слави,
Від егоїзму стерши слід,
На хвилях попелу і лави
Внести шаленство в сірий світ.
Якби тебе, живу і вільну
Відчути серцем хоч на мить,
Тоді здобув би вічну силу,
Щоб нею гордість погасить.
Перевод песни
The fire was burning in the summer,
And you're hot as a heat
In one hand she held the light,
And in another lightning from the clouds.
You run across the sky,
With a bird swinging one wing.
And I have earthly needs -
Respect, status, just a dream.
And I'm alone in my sadness,
Like that butterfly I fight in the glass,
I do not sleep, I think at night
About your tenderness and warmth.
And as the rain fell, the earth swayed
In the age-old struggle,
And you smiled softly
And something mumbled to itself.
Oh, to take your wings,
Release them from the fuss,
Squeal like sea sails
And fly to the right destination.
And having removed from the heart the band of glory,
Selfishness of the erasure should
On the waves of ash and lava
To infuriate the gray world.
If you were alive and free
Feel your heart for a moment,
Then he would gain eternal power,
So that her pride is extinguished.