Текст песни Тарас Прохасько - FM - Track 10
- Исполнитель: Тарас Прохасько
- Название песни: FM - Track 10
- Дата добавления: 22.04.2022 | 13:38:25
- Просмотров: 253
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
27.12 Я вже давно вирішив сам для себе і можу це порадити кожному — що роздумувати про Божий задум і різні Божі вчинки цілковито безперспективно. Бо розмірковувати інструментові про майстра просто безглуздо. Це не той рівень, це не те, що може бути осмисленим. Бракує методики і обсягу мислення, бракує уяви. Але все ж нема нічого спокусливішого, як намагатися розмірковувати про Божий задум, про наступні повороти придуманих Ним сюжетів.Я знаю, що в ті рідкісні моменти, коли людська логіка або бажання збігаються з Божою логікою і бажаннями Бога, — у ті рідкісні моменти стаються дива і чуда. Хоча орієнтуватися на них як на вказівки нема сенсу, бо, знову ж таки, це логічно лише для людської логіки.
Я не розумію, що означає все те, що відбувається. І не прошу розуміння. Але ясно, що Господь прихильний до мене і до багатьох тих, кого я знаю. Він нас пестить. Він обставив нас цілим почтом охоронців і ангелів. Тому нам усе вдається. Нам
легко, а найбільший тягар викликаний переживанням цієї надприродної легкості. Бо
справді, ми ж не даємо нічого взамін, крім віри, любові і надії, а отримуємо все. Нас чомусь голублять. Ми народжуємося, народжуємо і вмираємо досить легко. Наші руки і ноги пружні, дихання відкрите. Наші очі бачать дальше і більше, а вуха чують небесну музику. Наші пучки мандрують найкращими у світі маршрутами. Наші діти люблять нас, а ми любимо їх. А ще нас люблять найвитонченіші жінки і найгідніші чоловіки. Вони готові у кожний момент відновити нашу віру, любов і надію. На нас сипляться теплі дощі, наші тіла пам'ятають запах гірських річок. Ми плекані, немов найдивніші квіти у запущеному городі. Коли нас б'ють або кусають, то наші рани скоро гояться і не гниють. Ми, як птахи, щодня знаходимо їжу і від нас бджоли Й інші комахи не забирають, а приносять нектар. Віруси живуть у нас і не шкодять нам. І все таке інше. Я не думаю, що це Боже випробування спокусою. Господь готує нас до чогось. Це Його персональна ідея. І я знаю, що ми зуміємо бути відповідальними. Не знати коли і як, але ми віддячимо. Навіть якщо треба буде взяти участь у якомусь показовому засіданні Страшного Суду.
Перевод песни
27.12 Я вже давно вирішив сам для себе і можу це порадити кожному — що роздумувати про Божий задум і різні Божі вчинки цілковито безперспективно. Бо розмірковувати інструментові про майстра просто безглуздо. Це не той рівень, це не те, що може бути осмисленим. Бракує методики і обсягу мислення, бракує уяви. Але все ж нема нічого спокусливішого, як намагатися розмірковувати про Божий задум, про наступні повороти придуманих Ним сюжетів.Я знаю, що в ті рідкісні моменти, коли людська логіка або бажання збігаються з Божою логікою і бажаннями Бога, — у ті рідкісні моменти стаються дива і чуда. Хоча орієнтуватися на них як на вказівки нема сенсу, бо, знову ж таки, це логічно лише для людської логіки.
Я не розумію, що означає все те, що відбувається. І не прошу розуміння. Але ясно, що Господь прихильний до мене і до багатьох тих, кого я знаю. Він нас пестить. Він обставив нас цілим почтом охоронців і ангелів. Тому нам усе вдається. Нам
легко, а найбільший тягар викликаний переживанням цієї надприродної легкості. За
справді, ми ж не даємо нічого взамін, крім віри, любові і надії, а отримуємо все. Нас чомусь голублять. Ми народжуємося, народжуємо і вмираємо досить легко. Наші руки і ноги пружні, дихання відкрите. Наші очі бачать дальше і більше, а вуха чують небесну музику. Наші пучки мандрують найкращими у світі маршрутами. Наші діти люблять нас, а ми любимо їх. А ще нас люблять найвитонченіші жінки і найгідніші чоловіки. Вони готові у кожний момент відновити нашу віру, любов і надію. На нас сипляться теплі дощі, наші тіла пам'ятають запах гірських річок. Ми плекані, немов найдивніші квіти у запущеному городі. Коли нас б'ють або кусають, то наші рани скоро гояться і не гниють. Ми, як птахи, щодня знаходимо їжу і від нас бджоли Й інші комахи не забирають, а приносять нектар. Віруси живуть у нас і не шкодять нам. І все таке інше. Я не думаю, що це Боже випробування спокусою. Господь готує нас до чогось. Це Його персональна ідея. І я знаю, що ми зуміємо бути відповідальними. Не знати коли і як, але ми віддячимо. Навіть якщо треба буде взяти участь у якомусь показовому засіданні Страшного Суду.