Текст песни
Гілля, гілля царапає вікна
У вікнах – пусто, навколи – пусто, на дворі – зусман.
Нікого немає, нічого немає, та окрім синій темряви
мені хватає. Темряви мені хватає (так!)
Тримає (так!) гукає (так!) сяй, сяй, сяй, сяй негайно.
Тимчасові тайни мають принаймні бажання
себе відкрити. Таємниці – як діти. Сьогодні – образа
Та завтра відразу це вже не є тайни
Це вже є бажання. Це вже є бажання
отримать образу, хоча з нею є лише вікна
Та гілля. У вікнах пусто, на дворі – зусман
Керує, шепоче:
Щодня буде так, але є ще те
гілля. Зоряной пиллю образи
насіння сідає на вікна. Прикро
Чому? Тому, що мені прикро
Почивай, засинай. Лягу я на край
Не лягай! Вночі впаду за край.
Починай! Почекаю, може хтось скаже,
Хтось скаже: зачекай!
ІІ
Гілля, гілля царапає вікна.
Повітря, тремтяще повітря... Звідки повітря?
Я чую, як вітер зоряну пил жене далі
Образа триває, мене вживає, образа триває.
У темряві сяє пил! Де взяти сил для кволих крил.
Де взяти дозвіл на постріл у вітер,
Повітря триває, вжимає у вікна
Питає скрізь вікна: Чому тобі... Чому тобі прикро?
Що? Що? Щодня буде краще.
Але живе гілля з зоряной пиллю
Це все ж таки краще, ніж порожній ранок.
Пусто? Так! Але без обману
ІІІ
Так, так, чи не так, та танцють гопак вітер з зоряной пиллю.
Образи насіння сідає на вікна. Прикро? Так! Так!
Отой їх гопак у темряві синій забира сили,
останні сили (у темряві синій забира сили)
Так, тільки так, та вже так більш не можна! Удень – лише гроші.
Скажені гроші. Тягне у ніч не менш скажений вітер
Склада з синіх літер на склі чиєсь ім’я,
керує, шепоче, та все ж склада чиєсь ім’я,
Ім’я тає, не пам’ятаю, що було вчора чого не було вчора
Лише з ехом розмова та ехо питає: що тобі сяє?
Я лише відповідаю на питання скрізь вікна
Прикро мені лише від того, що прикро
Перевод песни
Branch, branch scratches windows
In the windows - empty, around - empty, in the yard - zumman.
There is no one, no nothing, except the blue darkness
I have enough. I have enough darkness (yes!)
Keeps (yes!) Shines (yes!) Shine, shine, shine, shine immediately.
Temporary secrets are at least desirable
to open yourself. Mysteries are like children. Today is an insult
But tomorrow it is no longer a secret
This is already a desire. This is already a desire
get an image, even though it only has windows
And a branch. The windows are empty, the yard is zusman
Manages whispers:
It will be so every day, but there is more
branch. Star dust images
the seeds sit on the windows. It's a shame
Why? Because I'm sorry
Rest, fall asleep. I'll get to the end
Don't lie down! At night I fall over the edge.
Get started! Wait, can someone say
Someone will say wait!
II
Branch, branch scratches windows.
The air, the trembling air ... Where did the air come from?
I hear the wind of the star dust chase away
The insult continues, it consumes me, the insult continues.
Dust shines in the dark! Where to get power for the weak wings.
Where to get a permit to shoot in the wind,
The air goes on, presses into the windows
He asks everywhere the windows: Why are you ... Why is it annoying to you?
What? What? It will be better every day.
But a living branch with star dust
It's still better than an empty morning.
Empty? So! But without deception
III
Yeah, yeah, right, and dancing in the hop dust with star dust.
Images of seeds sits on windows. Annoying? So! So!
Their hop in the darkness of the blue takes away the power,
last forces (in the dark blue takes away forces)
Yes, only yes, and so much is no longer possible! In the daytime - only money.
Crazy money. The wind is no less distorted in the night
Blue lettering on the glass is someone's name,
manages, whispers, and yet the warehouse is someone's name,
My name is, I don't remember what was yesterday yesterday
It is only with echo that the conversation and echo asks: what is shining for you?
I'm just answering questions everywhere
It's just annoying to me that it's annoying
Смотрите также: