Текст песни
Вечоріє. Вже весна…
Мати обіймає синову світлину.
Тихо плаче, бо її життя
Скупо біль забрала разом з смертю сина.
У руках тримає матінка сорочку,
Бога молить: «Сина не забудь!»
Щоб прийняв синочка, як удома.
Не забув від неї його пригорнуть.
Розриває душу страх,
Сохнуть сльози на очах.
Скільки доньок і синів залишилось на війні?!
Повертають журавлі знов до рідної землі.
Наші янголи-соколи не повернуться ніколи…
Вечоріє. Вже весна…
А дружина й досі виглядає
Того, хто доньці пообіцяв
Повернутися живим із поля бою.
Не відходить син їх від вікна,
Адже та дорога батька проводжала.
У очах надія ще жива.
Маму діти, плачучи, втішають.
Розриває душу страх,
Сохнуть сльози на очах.
Скільки доньок і синів залишилось на війні?!
Повертають журавлі знов до рідної землі.
Наші янголи-соколи не повернуться ніколи…
Розриває душу страх,
Сохнуть сльози на очах.
Скільки доньок і синів залишилось на війні?!
Повертають журавлі знов до рідної землі.
Наші янголи-соколи не повернуться ніколи…
Перевод песни
Вечер. Уже весна ...
Мать обнимает своего сына.
Тихо плачет, потому что ее жизнь
Боль принесла боль со смертью ее сына.
В ее руках рубашка его матери,
Боже, молитесь: «Не забывай своего Сына!»
Принять сына как дома.
Он не забудет этого.
Ломает душу страха,
Слезы высохли в глазах.
Сколько дочерей и сыновей осталось на войне?!
Краны снова поворачиваются к своей родной земле.
Наши ангелы не вернется ...
Вечер. Уже весна ...
И жена все еще выглядит
Тот, кто обещал дочь
Вернуться живым с поля битвы.
Не их сын вдали от окна,
В конце концов, эта дорога сопровождалась.
Надежда все еще жива в глазах.
Мама дети, плачут, комфорт.
Ломает душу страха,
Слезы высохли в глазах.
Сколько дочерей и сыновей осталось на войне?!
Краны снова поворачиваются к своей родной земле.
Наши ангелы не вернется ...
Ломает душу страха,
Слезы высохли в глазах.
Сколько дочерей и сыновей осталось на войне?!
Краны снова поворачиваются к своей родной земле.
Наши ангелы не вернется ...
Смотрите также: