Текст песни
Ох, сизокрилий лебеде, вернися!
Куди летиш? Навіщо? В чім причина?
Чому ти тут навік не залишився,
а полетів, пропав, розправив крила?
Ох, милий мій, пришли мені листа.
Прошу тебе, із радісним привітом!
Бо, іноді, дорога непроста,
та все ж, хай буде вкрита білим цвітом.
Мій лебеде, прикрий своїм крилом,
десь там, далеко, але все ж прикрий.
Бо тут пливу у лодці із веслом,
і тону, милий, без твоїх обійм.
Мій сизокрилий янголе, мій любий,
ніхто нічого так і не дізнався:
як ми з тобою в радості голубились,
як ти зі мною зараз попрощався...
Мій лебідь полетів, його немає.
Його чекає щось в житті нове.
Та я його прощаю, я прощаю.
Та й з часом все мине, ой все мине.
Хтось скаже, що неправду написала,
бо лебідь від лебідки не піде.
А що, якщо кохання було мало?
А що, якщо він кращої знайде?
Не будуйте пошлостей життєвих -
абсолютно світ не ідеальний.
Наша зустріч - це одна з миттєвих.
Роз'єднались ми, - проста реальність...
з присвятою, 3 лютого 2014
Ольга Панькевич
Перевод песни
Oh, the Swinged Swan, come back!
Where are you flying? Why? What is the reason?
Why haven't you stayed here forever,
and flew, disappeared, spread its wings?
Oh my dear, a letter came to me.
I beg you, with joyful greetings!
Because sometimes the road is not easy,
but still, let it be covered with white.
My swan, cover it with your wing,
somewhere out there, far away, but still cover up.
Because here I am floating in a paddle boat,
and tone, sweet, without your embrace.
My angry angel, my beloved,
no one has ever learned anything:
how we were pigeonholed in joy,
how did you say goodbye to me now ...
My swan flew, it was gone.
Something new is waiting for him in life.
But I forgive him, I forgive.
And eventually everything will pass, oh everything will pass.
Someone will say that she wrote a lie,
for the swan will not depart from the winch.
And what if love was small?
And what if he finds the best one?
Do not build the vicissitudes of life -
absolutely the world is not perfect.
Our meeting is one of the instant.
We are separated - simple reality ...
with dedication, February 3, 2014
Olga Pankevich