Текст песни
" Меланхолія "
Віск тріскав на пальцях, мов лід під ногами,
меланхолія буднів рутинно тягнула на дно.
На екваторі осені за́вжди болить до нестями
недоказане «Так», недочуте «Не йди» крізь вікно.
А хмари, як завше, над містом згортались в петлю,
птахи відлітали і не повертались більше.
І коли в голові лунає холодний блюз,
уламки свідомості за́вжди болять ще гірше.
Хтось хукав на скло і малював серця,
хтось заливав у горлянку пекучий нектар,
а осені варто кинути лиш камінця,
щоб почати війну. Щоб кожен відчув її жар!
І спілкуючись з будь-ким, навіть з далекий країн,
у мережі́ менше болить ні на грам,
бо кожного разу, як гасне комп’ютерний скрін,
ти залишаєшся… ти залишаєшся
сам
_____________________________________________
[justforyoursoul|© Підфігурка…]
Перевод песни
"Меланхолия"
Воск трискав на пальцах, как лед под ногами,
меланхолия будней рутинно тянула на дно.
На экваторе осени всегда болит безумно
недосказанное «Да», недослышит «Не уходи» через окно.
А облака, как всегда, над городом сворачивались в петлю,
птицы улетали и не возвращались больше.
И когда в голове раздается холодный блюз,
обломки сознания всегда болят еще хуже.
Кто-то дышал на стекло и рисовал сердца,
кто заливал в глотку жгучий нектар,
а осенью стоит бросить лишь камня,
чтобы начать войну. Чтобы каждый почувствовал ее жар!
И общаясь с кем, даже с далеко стран,
в сети меньше болит ни на грамм,
потому что каждый раз, когда гаснет компьютерный скрин,
ты остаешься ... ты остаешься
сам
_____________________________________________
[Justforyoursoul | © Пидфигурка ...]
Смотрите также: