Текст песни Павло Коробчук - Ренесенс
- Исполнитель: Павло Коробчук
- Название песни: Ренесенс
- Дата добавления: 08.11.2019 | 04:40:02
- Просмотров: 194
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
ренесенсколи я працював у одному з ресторанів швидкого харчування,
доліковував туберкульоз, ночував у репетиційному гаражі,
збивав до крові туалетні бачки, читав молитви у ванні,
аскав бабло на Андріївському, носив у шкарпетках ножі,
зустрічався з готками, говорив про відданість і пістолети,
на піддашшях гуртожитків ловив птахів і давав їм імена,
постійно у темряві плутаючи свій і їхні літаючі силуети,
життя починалось безмежним і загадковим, як морська мілина.
життя продовжувалося брудним і холодним, коли з бодуна вранці
я виламував двері туалету в поїзді, кидався з Ратуші пляшкáми,
влаштовував травесті-шоу, бив на фестивалі мужика у вишиванці,
кохався в озері з наркоманкою, кидав одяг з балкона разом з вішаками,
тижнями не вилазив з комп’ютерної гри, ламав руки за фінішем стометрівки,
з голодухи збирав абрикоси на Трухановому, рятуючи сина нації,
двадцять одну добу ночував у різних ліжкáх, закінчивши ліжком клініки,
від розбитого кохання різав шкіряні перепонки між пальцями.
зі зміною голосу змінюється і значення слів, і самі слова,
тому все частіше ми мовчимо, уникаючи непорозумінь,
і мовчимо, зазвичай, про результат, до якого веде цей час, що сплива –
кайф не солодший, ніж біль після прожитих завдяки ньому прозрінь.
остання репліка запам’ятовується, тому життя треба закінчувати достойно,
навіть якщо усі ці події розстрілювали тебе, як мішень перехресну.
сенс тривання і полягає в історіях, в тому числі – у перерахованих щойно,
тож, не виведи нас із подій, але визволи нас від сенсу.
Перевод песни
Ренессансакогда я работал в одном из ресторанов быстрого питания,
долечивал туберкулез, ночевал в репетиционном гаражи,
сбивал в кровь туалетные бачки, читал молитвы в ванной,
обро бабло на Андреевском, носил в носках ножи,
встречался с готками, говорил о преданности и пистолеты,
на крыльцо общежитий ловил птиц и давал им имена,
постоянно в темноте путая свой и их летающие силуэты,
жизни начиналось безграничным и загадочным, как морская мель.
жизнь продолжалась грязным и холодным, когда с бодуна утром
я выламывал двери туалета в поезде, бросался с Ратуши пляшкáмы,
устраивал травести-шоу, бил на фестивале мужика в вышиванке,
любил озере с наркоманкой, бросал одежду с балкона вместе с вешалками,
неделями не вылезал из компьютерной игры, ломал руки за финишем стометровки,
с голодухи собирал абрикосы на Трухановом, спасая сына нации,
двадцать одни сутки ночевал в разных лижкáх, закончив кроватью клиники,
от разбитой любви резал кожаные перепонки между пальцами.
с изменением голоса меняется и значение слов, и сами слова,
поэтому все чаще мы молчим, избегая недоразумений,
и молчим, как правило, о результате, к которому ведет это время, что всплывут -
кайф не слаще, чем боль после прожитых благодаря ему прозрений.
последняя реплика запоминается, поэтому жизнь надо заканчивать достойно,
даже если все эти события расстреливали тебя, как мишень перекрестную.
смысл продолжения и заключается в историях, в том числе - в перечисленных только,
поэтому, не выведет нас из событий, но избавь нас от смысла.