Текст песни
I
Море лягає в пісок, коли осінь
Приходить з пустим відром по морську сіль.
Повільно входимо в жовтень ми, обважнілі тіла,
Так ніби він з води і піску,
А ми – зі скла.
Пр:
Ти – самота, ти – саме та осінь,
Яка так до лиця всім, зовсім
Як самота, ти – саме та
Осінь..
II
Знову ми всі як один – білі вірші,
Лише коли паде дощ – раптово інші.
«Доволі писати з дерев, –
Гукають, просять, –
Листоноша давно помер,
Листів не носять!»
Пр:
Перевод песни
I
The sea falls in the sand when the fall
Comes with an empty bin on sea salt.
We slowly enter in October, we weighed the body,
It's like he's from the water and the sand,
And we are from the glass.
Pr:
You are alone, you are just that autumn
Which is so to the face to all, at all
As a solitude, you are exactly that
Autumn..
II
Again we are all one - white poems,
Only when the rain falls - suddenly others.
"It's enough to write from trees -
Crying, asking -
Postman died a long time ago
Letters are not worn! "
Pr:
Смотрите также: