Текст песни
Пригадаєш ті волошки, наші квіти,
Що мені волосся пестив ніжно вітер,
Десь на обрій п’яну ніч тверезив ранок...
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.
Все минуло, промайнуло, мов розлука,
З того часу, як сплелися наші руки.
Ти сподобав собі іншу, я не проти,
Тож навіщо на весілля мене просиш?
Я прийшла, мов не болить душа нітрошки,
А в дарунок принесла тобі волошки.
Срібний дзвін твоїх очей і чисті сльози,
А між нами заметілі і морози.
Йдеш, заплаканий, до шлюбу, віє вітер,
Він за мене тобі сльози витре.
І як будуть синьоокі в тебе діти,
Пригадаєш ті волошки, наші квіти.
Пригадаєш ті волошки, наші квіти,
Що мені волошки пестив ніжно вітер,
Десь на обрій п’яну ніч тверезив ранок...
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.
Перевод песни
You will remember those cornflowers, our flowers,
What my hair caressed is a gentle wind
Somewhere on the horizon a drunken night sobered the morning ...
It's all gone, flashed like in a fog.
It's all gone, it broke out like separation
Since our hands have joined ourselves.
You like the other, I do not mind
So why are you asking for a wedding?
I have come, as if my soul does not hurt,
And in a gift brought you a cornflower.
The silver bell of your eyes and pure tears,
And between us we observe and frost.
You go, wept, before marriage, wind blowing,
He's teasing you for me.
And how blue eyes do you have children?
You will remember those cornflowers, our flowers.
You will remember those cornflowers, our flowers,
What a breeze I was caressing with the cornflowers
Somewhere on the horizon a drunken night sobered the morning ...
It's all gone, flashed like in a fog.
Смотрите также: