Текст песни Олег Олейник - Віртуальна історія...
- Исполнитель: Олег Олейник
- Название песни: Віртуальна історія...
- Дата добавления: 25.05.2020 | 17:32:04
- Просмотров: 157
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Віртуальна історія…Я їй любов не обіцяв ніколи.
Ніколи через неї я не пив…
Не говорив, що серце в грудях коле,
Напевно, її просто не любив…
Її волосся не тримав руками
І з нею спільних фото я не мав,
Але про неї думав я ночами.
Я її голос часом уявляв…
Приспів:
Я відчував, коли,
Коли мені не слід писати,
Я знав – в моїх словах,
В иоїх словах нема потреби.
Це почуття, таке.
Його мені не передати,
Бо слів таких
Не знають навіть і на небі.
Писав слова і, часом, поспішав.
На відстані в розбитих сто ілюзій –
Я просто знав, що є одна душа,
З якою ми… Лиш віртуальні друзі.
Напевно все… Та, певно, трошки більше,
Слова були не ті, що зазвичай.
Чомусь хотів писать для неї вірші…
Ба навіть мріяв пити з нею чай…
Приспів.
Пишу і зараз… Якось аж банально…
Клавіатура. Попільничка. Кава.
Все так і залишилось – віртуально,
А виправдання лиш – «так карта впала».
А я на думці знов себе ловлю,
Коли надворі ніч блукає срібна.
Напевно я її ні, не любив,
Але душі моїй… Вона потрібна!
Приспів.
Перевод песни
Virtual history…I never promised her love.
I never drank because of it…
Did not say that the heart in his chest pierced,
Probably just didn't like her…
He did not hold her hair with his hands
And I didn't have any photos with her,
But I thought about her at night.
I sometimes imagined her voice…
Refrain:
I felt when,
When I shouldn't write,
I knew - in my words,
There is no need for their words.
It's a feeling like that.
Don't give it to me,
Because such words
They don't even know in heaven.
He wrote words and sometimes hurried.
At a distance of a hundred broken illusions -
I just knew there was one soul,
With whom we… Only virtual friends.
Probably everything… Yes, probably a little more,
The words were not what they usually were.
For some reason I wanted to write poems for her…
He even dreamed of drinking tea with her…
Refrain.
I'm writing now… Somehow banal…
Keyboard. Ashtray. Coffee.
Everything remained the same - virtually,
And the only excuse is "that's how the map fell".
And I catch myself thinking again,
When the night wanders silver.
Probably I didn't love her,
But my soul… It is needed!
Refrain.