Текст песни
Ця розлука до болю нестерпна,
Це кохання до шалу нестримне!
Серце птахою ніжною терпне,
Стогне скрипка піснями сумними!
Світить місяць холодним багаттям,
Ніч укрила життя чорним смутком...
Боже, нащо людині кохати?
Нащо дав Ти кохання і муку?
Може нас Ти намислив сліпцями,
Щоб шукати у темряві щастя,
Щоб по колу блукати світами?
Дарував Ти нам слово - мовчати...
Сріблить дощ крапелинами крила,
Вільний вітер розбурхує душу.
Ой пуста без любові людина.
О несправжня розлука без суму.
Серце - глибше з усіх океанів.
Почуття як найвище творіння!
Це кохання з тонкої печалі,
Це кохання з міцного каміння.
Це кохання створив Ти для світла
У безсмертя палкому горінні...
І стокрилими дав нам летіти,
І всесильними стати, прозрівши.
Перевод песни
This separation to pain is intolerable,
This love is unbearable to the shaft!
The heart is tender and gentle with the birds.
Tune a violin with songs sad!
The moon is shining with a cold fever,
The night covered her life with black sadness ...
God, why should a man love?
Why give you love and torment?
Maybe you spit us with the blind
To look for happiness in the dark,
To circle around the world to the worlds?
You give us the word - keep silent ...
Stir the rain with the droplets of the wing,
Free wind excite the soul.
Oh, it's empty without love.
About a false separation without a sum.
The heart is deeper than all oceans.
Feeling as the highest creation!
This is a love of fine sadness,
This is love of strong stones.
This is the love you created for the light
In the immortality of burning fire ...
And he let us fly in the trees;
And become omnipotent to become, having perceived.
Смотрите также: