Текст песни Марцеліна Дічева - Восени
- Исполнитель: Марцеліна Дічева
- Название песни: Восени
- Дата добавления: 26.10.2018 | 00:15:15
- Просмотров: 352
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Знаєш, я не люблю осінніхранків.
З холодним,першим подихом,
встаючи,
із поспіхом збиратися,ковтаючи гарячу
каву.
Обпікаючи середину,щоб хоча б трішечки
зігрітися.
Вдягаючи пальто і теплий в'язаний
шарф,
спішити по своїх щоденних
справах.
В метушні вітатись із чужими
людьми,
шукати нові вулиці,рахувати сірі
поверхи.
Восени,коли настрій зупиняється на позначці
"нуль",
ти стаєш інертним, рівень сангвініка по похилій прямує
вниз.
Змінюєш свої треки в плейлисті, бажаючи підібрати щось під
себе,
те, що буде гріти душу весь
день.
Що остогидне вже до першої зупинки
маршрутки,
те що співатимеш в уяві до останньої свідомої
думки.
Інколи,це настільки божевільно вслухатись в
текст
з параноєю:"знову про мене..." або "викапана я" .
Тоді ти не чуєш всієї чарівності
музики
і не вловлюєш й частини пісні, бо твій
розум
застрягає на одній схожій лінійці і осягнути все
інше для тебе поза межами
реальності.
Чомусь така депресія лише
восени,
коли без зупину лиють шквальні
дощі,
коли брудом стікають нові
черевики,
наче й душа.Твоя душа, чому вона настільки заплямована
восени?
Вона не лише віддає,але й всмоктує,наче
печінка
всю жовч,негаразди, й гіркі образи,без функції
"фільтратора"
Лізе в кожну суперечку,доказує свою
доречність,
не помічаючи свого суперника,
який так гарно пасує до її нестерпного
характеру.
Осінь має очі-хамелеони,в них відбивається
райдуга:
темно-багряний колір кленового
листя,
золотий відблиск сонця і теплий відтінок чаю
Каркаде,
а також гірчичний та зимний колір
багнюки ,
криштально-синій колір
зливи і докору.
Восени ламаються мрії,згоряють крихкі
мости.
Восени ми плануємо помсту,руйнуємо долі, робимо кроки
в прірву.
Восени, вже давно не рятують фільми,плед і гарячий чай з
медом.
Восени...ми корчимо сильних,недоступних й
незламних.
Пігментуємось в хитро-рижий, як руда
лисиця,
нишпоримо в своїй норі,залягаєм
на дно,
чекаємо на кращі часи,
малюємо чисті, білі
листи.
А влітку, щоночі, мрієм про щось дивовижне,
в яскравих,гарячих відтінках,про
листопад,
про палюче кохання і непорушну вірність,
яка тріщить по швах при першому ж північному
вітрі.
Не вірте в осінню казку. Це все лише красива маска
Зазирайте по-менше вглиб.
#Марцеліна#Дічева
Перевод песни
You know, I don't like autumnmornings.
With a cold, first breath,
getting up
hurry to gather, swallowing hot
coffee.
Bake the middle to at least a little
to warm up.
Wearing a coat and a warm knit
scarf,
hurry up on your daily
affairs.
In the hustle and bustle to greet strangers
people
look for new streets, count the gray ones
floors.
In autumn, when the mood stops at the mark
"zero",
you become inert, the level of sanguine goes downhill
down.
You change your tracks in the playlist, wanting to pick something up
himself,
something that will warm the whole soul
day.
Which is disgusting even before the first stop
minibuses,
that you will sing in the imagination to the last conscious
thoughts.
Sometimes, it's so crazy to listen to
text
with paranoia: "again about me ..." or "I dug up".
Then you do not hear all the charm
music
and thou shalt not take any part of the song;
mind
get stuck on one similar line and comprehend everything
the rest is beyond you
reality.
For some reason such depression only
in autumn
when hurricanes pour without stopping
rains,
when new mud flows down
shoes,
like a soul. Your soul, why is it so tainted
in the fall?
It not only gives, but also absorbs, as it were
liver
all bile, troubles, and bitter insults, without function
"filter"
Climbs into every dispute, proves his
relevance,
not noticing your opponent,
which fits so well with her unbearable
character.
Autumn has chameleon eyes, they are reflected
rainbow:
dark crimson maple color
leaf,
golden glow of the sun and a warm shade of tea
Karkade,
as well as mustard and winter colors
mud,
crystal blue color
showers and reproaches.
In autumn, dreams break, fragile ones burn
bridges.
In autumn we plan revenge, destroy destinies, take steps
into the abyss.
In the fall, movies, plaids and hot tea have long been unsaved
honey.
In the fall ... we writhe strong, inaccessible and
unbreakable.
Pigmented in a sly red, like red
fox,
rummage in your hole, lie down
at the bottom,
we are waiting for better times,
draw clean, white
leaves.
And in the summer, every night, I dream of something amazing,
in bright, hot shades, about
November,
about burning love and unshakable fidelity,
which cracks at the seams at the first northern
wind.
Do not believe in the autumn fairy tale. It's just a beautiful mask
Look less deep.
#Marcelina #Dicheva