Текст песни
Вона не розмовляла,вона читала на пам'ять Ахматову.
І ці три родинки на лівій щоці навскіс по діагоналі текстами набиті,
і ці орхідеї затиснуті пальцями міцно в руці,
і ці зіниці,наче з кориці,наче матові...
Ягідний пунш на мереживній скатертині тремтінням
в словах тихо розлитий.
Хребет у стільця сколіозом розхитаний...
Совість пришита до ліжка блідими нитками.
Вона вкрита лускою зовні,чекає,мов риба, свого поплавка.
Чекає,щоб місяць був у театральній повні...
Тоді вона еротично-легка,така іншомовна,
аристократично триматиме підборіддя...
У нього на плечах лупа,він декілька років поспіль носить
ганчір'я,
пахне акварельними фарбами і щоранку п'є з-під них воду.
...так невагомо виводить кожен контур,як алегорію,кожну лінію,малює її
зніжену,сонну,малює її нетверезою,малює її океаном,його хвилями...
Робить нариси обережними,пильними і в куточку підписує пензлем
"Gloria".
Перевод песни
Она не говорила, она читала в память о Ахматов.
И эти три семьи на левой щеке в диагонали текстовых текстах набиваются,
И эти орхидеи крепко зажимаются пальцами в руке,
И эти ученики, как будто с корицей, как будто матовые ...
Ягодный удар на кружевной скатертью дрожит
в слова тихо пролились.
Ридж в стуле сколиоз встряхивает ...
Сознание, сшитое к кровати с бледными нитями.
Она покрыта весами, ожидая, как рыба, его поплавок.
Ожидание месяца, чтобы быть в театральном полном ...
Затем она эротический свет, такой чужой,
Аристократически держать подбородку ...
Он имеет на плечах лупы, он носил несколько лет
тряпка
Запахи от акварельных красок и пить воды каждое утро.
... так что мы волнуемся каждую очередь, как аллегорию, каждая линия, рисует ее
Смешные, сонные, рисуют это пьяным, рисует его океаном, его волны ...
Делает очегиться осторожным, бдительным и в углу подписать кисть
"Глория".
Смотрите также: