Текст песни Кеб - Осінь
- Исполнитель: Кеб
- Название песни: Осінь
- Дата добавления: 21.01.2021 | 12:42:10
- Просмотров: 159
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Девятий місяць як девятий рік ріжу у памятьНаша любов така румяна я від ней без памяті
Мене зове далекий край і я ще точно незнаю
Чи розлоучають міста кохаю я без памяті
Я знаю відчуваю в снах своїх тебе вже зрання
Не вестачає плеча твоїх духів у спальні
За цю любов я не писав багато і не каївся
Я плакав на твоїх руках і в тиші забувався
Тонут на віки у вустах в повіках незабутніх
Без тебе в серці люто без тебе вже не бути
Нам не забути нашу сутність ми в одному цілому
Ділим повітря рівно тонемо у ніжності
Не передати це у вірш не вимовити в тиші
Я безліч слів твоїх в своєму серці залишу
Ти це життя і мій смисл кохання ненавмисне
Я окунувся з головою з листям і осипався
Любов наче осінь гріє і морозить
МОже забити досмерті лишити босим
Пяний твоїм волоссям ніжним голосом
Не полишай мене самотнього на роздорожжі
Блаженна осінь поєднала нас неначе вперше
І кожен раз неначе вперше я малюю серцем
Списані стержені листів які ніраз не надсилав
Приходиш ти до мене в снах чудовим мемуаром
Збиває з ніг твоя краса збиті коліна вічно
А жовта осінь тішиться з дитячої невмілості
Я полюбив тебе як міг із віданною вірністю
Квіти не клав тобі до ніг, але кохаю вічно
Кохання наче гріх я дорого плачу довірою
Боюся втратити її залишити під снігом
Зневіреність у світ машин мені не треба інша
Не треба мрії більшої залиш осінь навічно
Любов наче осінь гріє і морозить
МОже забити досмерті лишити босим
Пяний твоїм волоссям ніжним голосом
Не полишай мене самотнього на роздорожжі
Перевод песни
Девятый месяц как девятый год режу в памятьНаша любовь такая румяна я от ней без памяти
Меня зовет далекий край и я еще точно незнаю
Или розлоучають города люблю я без памяти
Я знаю чувствую в снах своих тебя уже с утра
НЕ вестачае плеча твоих духов в спальне
За эту любовь я не писал много и не каився
Я плакал на твоих руках и в тишине забывался
Тонут на века в устах в веках незабываемых
Без тебя в сердце яростно без тебя уже не быть
Нам не забыть нашу сущность мы в одном целом
Делим воздуха ровно тонем в нежности
Не передать это в стихотворение не произнести в тишине
Я множество слов твоих в своем сердце оставлю
Ты это жизнь и мой смысл любви нечаянно
Я окунулся с головой с листьями и осыпался
Любовь как осень греет и морозит
Может забить до смерти оставить босым
Пьяный твоими волосами нежным голосом
Не оставляет меня одинокого на роздорожжу
Блаженная осень соединила нас будто впервые
И каждый раз будто впервые я рисую сердцем
Списаны стержень писем которые ни разу не направлял
Приходишь ты ко мне в снах замечательным мемуаром
Сбивает с ног твоя красота сбитые коленки вечно
А желтая осень радуется детской неумелости
Я полюбил тебя как мог из ведения верностью
Цветы не клал тебе к ногам, но люблю вечно
Любовь как грех я дорого плачу доверием
Боюсь потерять ее оставить под снегом
Зневиренисть в мир машин мне не надо другая
Не надо мечты большей оставь осень навечно
Любовь как осень греет и морозит
Может забить до смерти оставить босым
Пьяный твоими волосами нежным голосом
Не оставляет меня одинокого на роздорожжу