Текст песни Андрій Чернявський - Розкаюючись не перед небом
- Исполнитель: Андрій Чернявський
- Название песни: Розкаюючись не перед небом
- Дата добавления: 21.03.2020 | 04:44:03
- Просмотров: 208
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Автор: Vk.com/qhostСоц. сторінка: Vk.com/inmylyttledream
Голий аж до кісток,
утоплений водами чистих річок,
затравлений сяйвом потухлих зірок,
розкаююсь не перед небом.
Заберіть в мене будинок,
знищіть каміння і запашну траву,
по якій босоніж ходив у дитинстві.
Вкрадіть мій годинник,
набридло рахувати за секундною стрілкою.
І на полиці з фільмами залиште тільки ті -
вкорінені в пам'ять і душу.
Відстрижіть волосся, і приклеюйте на плакатах,
політикам різних політичних партій,
нехай викликає сміх у перехожих.
Наберіть крові з вени,
нею намалюйте картину в авангардному стилі,
на тканині,
можливо, хтось з "мажорів" купить,
і подарує своїй дружині.
До нині буде в ролі її святині -
моя кров на білосніжній дорогій тканині.
Зітріть усі погані спогади,
щоб посеред літа не було так холодно...
Виперіть всі мої сорочки від поту минулого,
ароматних духів, солоних сліз, і роздайте бідним.
Витрусіть із джинсів увесь дріб'язок,
який отримував на здачу в тролейбусах,
викиньте в фонтан на щастя.
Заберіть маленьку колодку і почепіть на дерево закоханих,
серед сотень чужих, закованих майбутніх життів.
Залиште тільки капельку параноїдальних снів,
буду жити затравлений сяйвом потухлих зірок,
розкаюючись не перед небом...
Перевод песни
Posted by: Vk.com/qhostSoc. page: Vk.com/inmylyttledream
Naked to the bone,
drowned by the waters of clear rivers,
lit by the glow of the extinct stars,
I do not repent before heaven.
Take my house,
destroy stones and fragrant grass,
on which barefoot he went as a child.
Steal my watch,
tired of counting the second hand.
And leave only those on the movie shelf -
rooted in memory and soul.
Cut your hair and stick it on posters,
politicians of different political parties,
let the laughter of passers-by.
Collect blood from a vein,
paint a avant-garde painting with it,
on the fabric,
maybe some of the "major" will buy,
and give it to his wife.
To this day it will be in the role of its shrine -
my blood is on an expensive white cloth.
Erase all the bad memories,
not to be so cold in the middle of summer ...
Wash all my sweat shirts of the past,
fragrant perfume, salty tears, and give to the poor.
Shake all the little things out of your jeans,
who was getting trolley buses,
Throw in the fountain of happiness.
Pick up a little pad and touch the lovers tree,
among hundreds of strangers, shackled future lives.
Leave only a drop of paranoid dreams,
I will live with the glow of the extinct stars,
repenting not in front of the sky ...